Ми вже неодноразово писали про КЕП та ЕЦП. Сьогодні ми висвітлимо ще декілька важливих питань на цю тему.
Про різницю між КЕП та УЕП, а також про те, який саме електронний підпис має накласти учасник на свою пропозицію, ви можете ознайомитися ще раз ТУТ.
Про обов’язковість накладання електронного підпису на пропозицію учасника ви можете прочитати ТУТ.
А сьогодні ми поговоримо про використання е-довірчих послуг у держустановах та використання е-підпису фізичними особами-підприємцями.
Використання е-довірчих послуг у держустановах спростили
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 227 спрощує використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності.
Що змінилося?
Працівники держустанов, які створюють електронний підпис для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, зобов’язані використовувати:
– кваліфіковані сертифікати е-підпису з даними держустанови, де працює посадовець;
– захищені носії особистих ключів, що забезпечують захист записаних даних від несанкціонованого доступу та копіювання.
А от іншим працівникам держустанов для підготовки, погодження та підписання проєктів електронних документів використання таких сертифікатів та захищених носіїв не обов’язкове. Але вони можуть їх використовувати за бажання, прямої заборони немає.
Держустанова організовує отримання е-довірчих послуг посадовцям:
– які зобов’язані використовувати кваліфікований сертифікат е-підпису, що містить дані держустанови, а також захищені носії особистих ключів;
– які особисто захотіли використовувати такі сертифікати та носії.
Посадовці, для яких використання кваліфікованого сертифіката е-підпису з даними держустанови та захищених носіїв особистих ключів не вимагається, можуть використовувати особистий е-підпис.
Зміни до експериментального проєкту щодо використання удосконалених е-підписів та печаток з кваліфікованими сертифікатами передбачають:
– продовження проєкту до 5 березня 2022 року;
– можливість використання удосконалених підписів з кваліфікованим сертифікатом посадовцями, які не створюють е-підпис для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону.
Використання е-підпису фізичними особами-підприємцями
Питання про використання фізичними особами-підприємцями е-підпису є дуже поширеним на сьогоднішній день.
Зверніть увагу!
Користувачами електронних довірчих послуг є підписувачі, створювачі е-печаток, відправники та отримувачі е-даних, інші фізичні та юридичні особи, які отримують е-довірчі послуги в надавачів таких послуг.
Підписувачем вважається фізична особа, яка створює е-підпис, – так зазначається у Законі України «Про електронні довірчі послуги» (далі — Закон) .
Важливо пам’ятати, що Закон встановлює порядок ідентифікації саме фізичних осіб та представників юридичних осіб під час формування кваліфікованих сертифікатів.
Отже, кваліфіковані сертифікати обов’язково мають містити ідентифікаційні дані, які однозначно визначають користувача е-довірчих послуг:
– прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) підписувача
– унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний податковий орган та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).
В той же час, кваліфіковані сертифікати можуть містити інші ідентифікаційні дані фізичних або юридичних осіб, і крім того, необов’язкові додаткові спеціальні атрибути, які не мають впливати на технологічну сумісність і визнання кваліфікованих е-підписів.
Але законами України можуть встановлюватися особливості е-ідентифікації в певних сферах суспільних відносин.
Оскільки Закон окремо не виділяє таку категорію користувачів е-довірчих послуг, як ФОП, вважаємо, що така особа може використовувати е-підпис фізичної особи для е-ідентифікації та як підпис.
