У Законі передбачено три підстави для звітування: або закінчення строку дії договору, або виконання стороною договору, або його розірвання.
Замовник сам обирає одну з підстав, що підходить в його ситуації. Пов’язаними між собою є дві підстави: закінчення строку дії договору та його виконання.
Для прикладу, виконання договору у нас відбувається 1 грудня. Договір вважається виконаним тоді, коли замовник оплатив останній платіж за поставлений товар. У цьому випадку замовник може прозвітувати. А якщо строк дії договору закінчується 31.12, то і в цей строк, починаючи з цього моменту, замовник може визначати собі строк для публікації і обрати одну з підстав для звітування.
Якщо Ви хочете змінити послідовність дій, то звертайте увагу на те, що має бути зазначено в звіті. Звіт передбачає окрім інформації, яка є в системі (сторони, умови договору, строки поставки, суми договорів, також обов’язковою умовою, яка новою з’являється — сума оплат за договором).
Якщо договір у вас закінчився 31.12, але останню оплату за договором ви здійснюєте 15 січня — відповідно, на початок першої події нема інформації, про яку звітувати, тому слід дочекатися 15 січня, коли буде остання оплата і з цього моменту виникає обов’язок прозвітувати.
Зауважте, що є таке технічне обмеження, яке не дозволяє за наявності двох обговорених підстав публікувати звіт з сумою оплат 0 гривень.
Що це означає?
Потрібно слідкувати за такими випадками, коли договір — укладений, але за якихось законних причин не виконувався: чи не був потрібний товар, чи відпала потреба, чи це був резервний контракт. Така функція є лише, якщо договір розривається. Але якщо строк дії договору закінчився в грудні, а до звітування замовник підібрався лише в січні — це означає, що по-перше, він не матиме технічної можливості публікувати звіт з 0 гривень оплати, а по-друге, не матиме законодавчих підстав для розірвання договору.
Обов’язково звертайте увагу на такі технічні обмеження.
Щодо третьої підстави звітування — розірвання договору — у нас може бути двостороннє розірвання договору, тобто підписання додаткової угоди, за якою ми на певних умовах домовляємось відмовитись від контракту.
Які строки публікації звітів по договорах про закупівлю, які відбувалися до та після 19.04.2020
Є дуже хороші зміни, адже замість 3 календарних днів на звіт у нас з’явилося аж 20 робочих днів. Це дуже полегшує роботу всім, відповідає часу, що потрібний для підготовки та самоорганізації звітування.
Є питання до звітування лише тих договорів, які укладалися за правилами попередньої редакції Закону.
Щодо цього питання загалом є дві популярні позиції: що старі договори мають звітуватися відповідно до старих правил (три робочих дні на звіт) і якщо виконати цю умову, то буде перевиконання умови нового Закону і 100 % жодних претензій не буде.
Завершення процедури в такому випадку закупівлі відбувається за правилами старого Закону, якщо всі закупівлі оголошені відповідно до таких правил. Друга умова — коли договори про закупівлю, які укладалися за правилами попередньої редакції завершуються у повному обсязі і зміни до них вносяться відповідно до положень попередньої редакції.
Вважається, що процедура починається з моменту оголошення і завершується аж звітуванням про виконання договору, і якщо вона завершується за правилами попереднього Закону, то і звіт слід публікувати протягом 3 календарних днів.
Згідно з другою позицією, публікувати звіт можна протягом 20 робочих днів, як це передбачає поточна редакція Закону. По-перше, в Законі ніде не зазначається, що процедура з моменту підписання договору і публікації до моменту звітування — продовжується. Навпаки процедура в системі завершується і 19 стаття Закону передбачає форму звіту про результати закупівлі, що формується системою автоматично.
Коли ми опублікували договір — у системі автоматично публікується звіт і це означає, що процедура завершена. Також всі процеси, які відбуваються протягом часу з моменту укладання договору до його виконання, і вони відбуваються офлайн, ніякої процедури у розумінні Закону немає.
За яких умов можна укладати додаткові угоди на продовження строку та збільшення суми договору на 20% на наступний рік?
Враховуйте, що є різниця, який договір ми укладали по поточному Закону чи по редакції попереднього.
Однак, якщо ми укладаємо додаткову угоду на 20% до старого договору потрібно покликатися на статтю 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо укладаємо на поточні договори — на 41 статтю.
Головною умовою є те, що ми укладаємо договір і продовжуємо строк його дії на час, необхідного для проведення закупівлі в майбутньому році.
Тобто у нас має бути або оголошена закупівля, яку ми завершуємо на початку наступного року або ми в планах маємо на початку цього року оголосити процедуру на закупівлю того товару.
Що мається на увазі під початком року?
У Законі не йдеться про те, що таке початок року. Це поняття більш оціночне, але прийнято вважати, що початок року — перший квартал — до 31.03 наступного року можна встигнути і оголосити процедуру, і її провести, і укласти відповідний контракт. Тому строк дії договору в такому випадку може продовжуватись до 31.03 наступного року.
Ми можемо збільшувати ціну на +20% максимум, при цьому збільшуємо обсяг того товару, який закуповується за договором. Якщо у нас багато позицій — з 20 позицій нам необхідно для забезпечення потреби наступного року лише 10 — це не означає, що ми маємо всі 20 позицій пропорційно підняти. Ми збільшуємо обсяг тільки тих позицій, які нам потрібні. Але не можна ні додавати нові позиції, ні змінювати їх ціни.
Пам’ятайте, що початок наступного року, а також необхідність проведення процедури. Строк на публікацію як всіх додаткових угод — 3 робочих дні з моменту укладення.
Відповідальність за порушення процесу звітування та планування закупівель.
Відповідальність за порушення звітування передбачена статтею 174 -14 КУпАП. Відповідальність одна за всі незначні правопорушення: за порушення строку публікації звіту або непублікацію звіту.
Цікавим є те, що проговорена попередня норма, умови, за яких ДАСУ може приходити на перевірку: період проведення процедури, укладання договору та його виконання. Якщо договір виконано юридично — ДАСУ не повинна приходити на перевірку в рамках моніторингу. Наявні моніторинги в поточній ситуації є у тих випадках, якщо замовник взагалі не розмістив звіт. Якщо замовник закриває процедуру — моніторингу по ній не повинно бути.
Що робити, якщо договір завершився в 31.12.20, а акт приймання передачі чи поставка відбувається/оформлюється в січні наступного року?
Існує дві норми цивільного кодексу, відповідно до яких Закон вказує, як діяти.
Перша норма говорить про те, що права та обов’язки сторін здійснюється в межах строку дії договору. Але закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності.
У другій нормі йдеться, що зобов’язання припиняється його виконанням належним чином. Нема підстави завершення зобов’язання, якщо ми завершили строк дії зобов’язання. Завершення строку дії договору з точки зору юридичної практики не є підставою для звільнення від обов’язку виконати договір. Поки зобов’язання дійсні — ми можемо в межах дій договору виконувати ці зобов’язання.
Зобов’язання не закінчаться, якщо припиниться строк дії договору.
Для прикладу, якщо маємо зобов’язання, які випадають за 31.12. поточного року: ми маємо неоплачені платежі, непоставлені поставки.
Замовник, якому прийшов товар з протермінуванням може не прийняти товар, тому що, наприклад, товар вже не потрібен, боржник протермінував зобов’язання і він від цього товару відмовляється. Також замовник може прийняти зобов’язання, оштрафувати постачальника, але може також прийняти цей товар. Усе відбувається на розсуд Замовника.
Щодо бюджетної сфери — проблеми оплат, які випадають або підписання первинних документів, які випадають поза строком дії договору вирішуються продовженням строком дії договору на 20%.
Щодо комуналки, тих послуг, які у нас оформлюються відповідно до показників лічильника – це послуги триваючі і замовники продовжують строк дії договору, щоб споживати на початку наступного року.
Взагалі, це просто звітувати про свої закупівлі, головне у всьому розібратися. Сподіваємось, ми Вам допомогли краще розбиратися у цій темі.
При написанні статті використані матеріали infobox.prozorro.org
