Звернення про порушення через Prozorro: чому аудиторам варто їх читати

10.08.2021 12:09
0
Поділитися на facebook
Поділитись
Дизайн без названия (70)

   Рік  тому в Prozorro з’явилася можливість за допомогою спеціальної кнопки повідомити Держаудитслужбу про порушення в закупівлі прямо зі сторінки цієї закупівлі.

   Це нововведення повинно було полегшити звернення до аудиторів, адже треба тільки натиснути кнопку “Інформувати про порушення”, заповнити форму та накласти свій електронний підпис. Форма теж максимально проста: потрібно обрати тип порушення, розписати, чому ви його підозрюєте та залишити свої контактні дані. 

   Все дуже просто. Жодних папірців, не потрібно писати на пошту Держаудитслужби чи шукати відповідну форму на її сайті. Аудитори, в свою чергу, могли б читати звернення прямо зі своїх кабінетів у Prozorro. 

   Однак Держаудитслужба відмовилася використовувати такий варіант комунікації. Аудитори заявили, що не будуть нею користуватися, оскільки не мають стосунку до розробки цього нововведення, а також назвали це втручанням у їхню роботу і пообіцяли поскаржитися в міністерство і правоохоронним органам. До речі, цей функціонал розробили на виконання Розпорядження КМУ «Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках»

   Зараз функціонал існує, люди надсилають через нього звернення, а аудитори, згідно з офіційною позицією, їх не читають. 

   Чи справді Держаудитслужба зовсім не відкриває повідомлення, надіслані через Prozorro? Давайте розберемося.

   Наскільки скарги через Prozorro релевантні

   Аналітики із Dozorro проаналізували 1206 тендерів, на які аудиторам поскаржилися через Prozorro у період від запуску функціоналу до кінця травня 2021 року. Дані вивантажили за допомогою професійного модуля аналітики BI Prozorro, а далі опрацьовували вручну в таблицях.

   Більше половини звернень (53%) стосувалися порушень щодо розгляду тендерної пропозиції, тобто у них переважно йшлося про безпідставне відхилення або безпідставне визначення переможця. 8,4% повідомляли про дискримінаційні вимоги у тендерній документації, 7,7%  — про порушення у виборі процедури закупівлі, 6,3% — про порушення у процесі оприлюднення інформації, а у 4,6% йшлося про невідповідність тендерної документації вимогам Закону.

   Вся ця інформація перевірялася вручну. У 57,2% випадках інформація про порушення підтвердилася, у 28,7% — не підтвердилася, а в 10,4% випадках звернення стосувалися порушень, які не належать до компетенції аудиторів. У решті випадків інформацію в зверненні не можливо було підтвердити чи спростувати. 

   Цікаві нерелевантні звернення

   Хоча й не всі звернення були релевантними, хотілося б звернути увагу на деякі тенденції та цікаві випадки. 

   Насамперед те, що 8,4 % проаналізованих звернень (101) стосувалися потенційно дискримінаційних вимог. А розгляд звернень щодо них належить до компетенції АМКУ, а не аудиторів. Цікаво, що 48 з цих звернень (майже половина) стосувалися спрощених закупівель. Спрощені закупівлі не є процедурою у розумінні Закону “Про публічні закупівлі”, відповідно на них не можна оскаржити потенційно дискримінаційні вимоги.  Але учасники часто хотіли б мати таке право. Зокрема це підтверджує опитування в межах дослідження ТІ Україна “НеСпрощені закупівлі: враження замовників і бізнесу”.

   17 звернень інформували про інші порушення у тендерах, зокрема стосувалися фактів  можливої підробки документів і невчасної оплати. Ще 7 звернень повідомляли про факти ймовірних змов.

   Приблизно 3% усіх звернень були нерелевантними. Вони не містили інформації про можливі порушення чи зловживання в закупівлях, скоріше висловлювали власне бачення закупівельного процесу скаржника. Наприклад, у своєму зверненні  житель Києва виражає стурбованість технічним завданням з реставрації станції «Вокзальна». Небайдужий громадянин пропонує, щоб ТД містила посилання на 3D модель станції, та просить провести з замовником роз’яснювальну роботу: 

   «Чому в заяві на тендер немає посилання на 3д модель виходу, що планується? Мене, як мешканця, цікавить ця інформація але я не хочу вичитувати сотні сторінок документів. Я глянув перші 5-6 документив і нічого не побачив. Державне підприємство, на мою думку, поводить себе як совкові керівники, змушуючи задавати питання про очевидні речі. Прошу провести з ними роз’яснювальну роботу з цього приводу та внести відповідні зміни в заявку!»

   Підтверджені порушення

   Але все-таки більше половини порушень, про які йшлося у зверненнях через Prozorro, підтвердилися.

   Найчастіше скаржники повідомляли про справді безпідставне визначення переможців закупівель. Наприклад, під час закупівлі овочів Управлінням освіти Дніпровського району Києва Замовник обрав переможцем постачальника, який надав документи, що підтверджують якість товару не на всю продукцію, яку  він пропонував. Це порушення підтвердили аудитори під час моніторингу.

   Також і аналітики, і аудитори підтвердили, що на тендері лікарні №2 м. Житомира переможець не завантажив лист-згоду на обробку персональних даних. А отже замовник мав відхилити його пропозицію. 

   Аудитори все ж таки читають звернення через Prozorro

   То що ж виходить: деякі з порушень, про які аудиторам писали через Prozorro, вони підтверджують? Отже, або вони їх читають, або їм про них сповіщають іншими способами (листами або через форму на їхньому сайті), або ж це просто збіг обставин.

   102 закупівлі, про які йшлося у зверненнях через Prozorro, якось потрапили на очі аудиторам, адже вони їх промоніторили. Майже у 60% випадків  зазначені у зверненнях порушення аудитори підтвердили, у 35% — не підтвердили. Ще в 5% випадків аудитори взагалі не розглядали описані у зверненні факти, але моніторили закупівлю з інших причин.

   Іноді аудитори у висновках про результати моніторингу фактично дублюють текст звернення через Prozorro. Наприклад, у закупівлях Управлінь освіти Дарницької та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, чи Керуючої  компанії з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва. 

   Можна припустити, що аудитори все ж аналізують звернення через Prozorro та використовують цю інформацію під час здійснення премоніторингу, мета якого — оцінити вірогідність того, що в закупівлі з підозрою на порушення все ж таки буде виявлено порушення.

   Добре, що аудитори не зовсім ігнорують звернення через Prozorro, але ж вони ніяким чином на них не відповідають, навіть, якщо підтвердили порушення. Це суттєво знижує довіру до контролюючого органу і до сфери загалом.

   Що можна покращити у зверненнях

   Помітні певні тенденції, скоригувати які буде не дуже складно. Наприклад, до аудиторів часто звертаються щодо порушень, які не належать до їх компетенцій, найчастіше – щодо змов і потенційно дискримінаційних вимог. 

   У форму звернення можна додати інформацію про те, що змови і потенційно дискримінаційні вимоги не належать до компетенцій аудиторів, тому такі звернення краще скерувати в АМКУ (якщо це змова) чи замовнику або його керівному органу (якщо це потенційно дискримінаційні вимоги).

   Ще одна цікава тенденція — те, що суттєва частина звернень стосувалася закупівель, які аудитори не можуть промоніторити, оскільки вони не є процедурами у розумінні Закону. Зокрема, 40% усіх звернень стосувалися спрощених.

 

   Звісно, аудитори можуть звернути увагу на ці закупівлі під час перевірок і ревізій, але варто все ж таки нагадати про це охочим сповістити про порушення. Наприклад, можна додати вікно для звернень про порушення на спрощених, допорогових та інших закупівлях, які, згідно з Законом, не є процедурами.  

   Статистика підтверджує, що звернення через Prozorro можуть стати корисним джерелом інформації про порушення для аудиторів. А для того, щоб інструмент був корисний і для тих, хто повідомляє про порушення, аудитори мають почати давати зворотний зв’язок.

 

   Автор статті – Ярослав Пилипенко

   Джерело: https://dozorro.org

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку