В цій статті зібрані основні моменти, що стосуються укладення, зміни та розірвання договорів про закупівлю. Сподіваємося, ця інформація буде для вас корисною.
Вимоги Закону до укладення договору:
Переможець під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
– інформацію про право підписання договору про закупівлю;
– копію ліцензії або документа дозвільного характеру на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі, якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагається замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Якщо переможцем процедури закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається лише одним із учасників такого об’єднання.
Форма подання документів учасником-переможцем:
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону, подання інформації під час проведення процедури закупівлі або спрощеної закупівлі здійснюється через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання інформації у паперовому вигляді.
Відповідальність за укладений договір
1. Укладення з переможцем договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тд та/або тп переможця процедури закупівлі.
2. Внесення змін до істотних умов договору у випадках, не передбачених законом, тягнуть за собою накладення штрафу на службових, уповноважених осіб замовника від 25500 грн до 51000 грн.
3. Укладення договорів, що передбачають оплату товарів, робіт та послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом, – тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від 34 000 грн до 170 000 грн.
Нікчемність договору
Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим Законом. Те саме стосується і додаткових угод.
Втім, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з’ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є оскаржувані додаткові угоди нікчемними.
Окремі ситуації, що можуть виникнути при укладанні договору:
у разі (ч.7 ст. 33 Закону):
– відмови переможця процедури закупівлі або спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог ТД або оголошення про проведення спрощеної закупівлі
– неукладення договору про закупівлю з вини учасника
– ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом
– ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, встановлених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/ пропозицію такого учасника
Замовник визначає переможця процедури закупівлі або спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи, розміщені у відкритому доступі, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на конкретних умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах електронного підпису (стаття 641 ЦКУ)
Згідно зі ст.642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір про її прийняття повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено Законом.
Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
В Законі конструкція «замовник укладає», а не «замовник має право укласти» свідчить, що ця норма покладає саме обов’язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами. Тобто, єдиними підставами непідписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника.
Цінова пропозиція переможця:
Ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може бути розцінено як відмова учасника від підписання договору. Відповідно, це не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.
Вимоги Закону:
У ТД зазначаються відомості щодо проекту договору та обов’язково зазначається порядок змін його умов (стаття 22 Закону)
У разі ненадання замовнику підписаного договору у визначений Законом строк, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. (стаття 33 Закону)
Зміна умов договору:
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції або пропозиції за результатами електронного аукціону (зокрема, ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків:
- визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
- випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Автор статті – Наталія Заєць, юрист, керівник проектів з питань публічних закупівель ПМ Груп Академія
