Zindex — це інструмент, за допомогою якого можна порівнювати закупівлі різних публічних замовників. В Чехії він існує вже понад 10 років. Його створив чеський аналітичний центр EconLab, і за час свого існування цей рейтинг з різними показниками ефективності закупівель значно покращив проведення тендерів у Чехії. Він мав помітний вплив на діяльність понад 50 замовників — міст, лікарень, міністерств тощо.
Zindex висвітлює основні недоліки організаторів закупівель та спонукає їх до вдосконалення — найкращих замовників публічно нагороджують. Проект Zindex отримав нагороди та визнання Європейської комісії, Open Society Foundation та Open Contracting Partnership.
Публікація рейтингу
Кожного року експерти EconLab публікують детальну інформаційну панель для кожного замовника (наприклад, показники Праги) і таблицю найкращих організаторів закупівель (рейтинг великих міст за 2020 рік). Замовників розподіляють на кілька категорій для того, щоб уникнути порівняння непорівнюваного. Серед них є міста, лікарні, державні установи, регіони, державні підприємства тощо. Крім того, у деяких категоріях експерти також розрізняють великих та малих замовників.
Місце в рейтингу мають лише найкращі організатори — загалом 50% від усіх. Інших замовників команда EconLab публікує в довільному порядку. Чому немає інформації про те, хто з них найгірший? Розробники рейтингу виявили, що така практика є більш ефективною та впливовою, оскільки замовники більше зосереджуються на конструктивній критиці. Зрозуміло, це рішення має свої наслідки — ЗМІ менш охоче висвітлюють рейтинг. Однак медійністю можна пожертвувати, якщо йдеться про реальний вплив на діяльність організаторів закупівель.
Загалом, понад 50% публічних покупців сказали, що результати із Zindex.cz стали для них цінним зворотнім зв’язком (їх стало на 21% більше). Крім того, щороку приблизно 10% оцінених замовників беруть на себе зобов’язання покращувати свої закупівельні практики.
Відгуки замовників та визначення переможців
Дуже важлива частина рейтингування відбувається ще до фінальної публікації оцінок. Щонайменше за 2 місяці до неї експерти надсилають замовникам попередні результати рейтингів та відкривають для них своєрідну гарячу лінію. Замовники можуть проконсультуватися щодо отриманих висновків. Такий підхід має кілька переваг:
- Організатори закупівель краще розуміють свої результати — експерти пояснюють, обговорюють і коментують закупівельні практики замовників та дають рекомендації щодо їх покращення, тож замовники можуть вдосконалюватися та купувати ефективніше.
- Команда EconLab вдосконалює методологію — аналітичний центр отримує цінний відгук про недоліки методології рейтингу.
- Такий процес мотивує замовників до змін — експерти перераховують значення деяких показників, якщо замовники виправляють помилки протягом періоду зворотного зв’язку. Це найефективніший важіль, який покращив закупівельні практики замовників на 20–30%.
Після того, як всі відгуки враховані, EconLab нагороджує найкращих організаторів статуеткою “Neplejtvák” (цю назву можна перекласти як “не втрачена марно риба”), яка вважається Оскаром у світі публічних замовників. Головна ідея — сприяти позитивній конкуренції у публічних закупівлях з дотриманням найкращих практик. Додатковою метою є зруйнувати негативне сприйняття тендерів у суспільстві. Тож нагородження від EconLab позитивно впливає на мотивацію спеціалістів цієї сфери.
Як створюють рейтинг?
Центром Zindex, звичайно, є сама методологія рейтингу — вона відкрита для всіх. Загалом, EconLab прагне виміряти відповідність роботи замовника рекомендаціям найкращих практик, зокрема прозорості, ефективності й зменшення корупційних ризиків у публічних закупівлях. Аналітичний центр вимірює їх, використовуючи наявні дані, і обчислює такі показники:
- Публічні закупівлі як частка від загальних закупівель. Тут порівнюються бухгалтерські дані та інформація про закупівлі. Яку частку придбань насправді публікують?
- Конкурентність договорів. Яка частка закупівель відбувається за конкурентними процедурами?
- Послідовність поведінки. Як часто замовник скасовує тендери чи вносить до них зміни?
- Концентрація переможця. Як часто одна і та сама компанія стає переможцем у замовника?
- Рівень конкуренції на торгах. Яка фактична конкуренція на тендерах, скільки підприємців беруть у них участь?
- Використання інструментів, що стимулюють конкуренцію. Як часто замовник застосовує електронні аукціони, конкурси дизайну тощо?
- Порушення законодавства. Чи існують випадки правопорушень, які виявив Офіс захисту конкуренції?
- Якість даних у записах замовника. Наскільки чітко й вчасно замовник публікує інформацію про свої тендери, їх ціни та переможців в центральному реєстрі?
- Якість даних профілю замовника. Чи надає замовник додаткову інформацію у своєму профілі? Як він публікує свої невеликі закупівлі, сума яких менша за національні пороги?
Ці показники здаються доволі простими, але на практиці порахувати їх буває складно. Щоб отримати правдивий рейтинг, аналітичний центр повинен врахувати законодавчі зміни, особливості тендерів з декількома лотами, рамкові угоди, виправити помилки в публікаціях та зробити тисячі інших незначних коригувань. Все заради обґрунтованих та чесних результатів.
Фахівці EconLab допомагали впроваджувати подібну ініціативу в Словаччині. Тоді їм довелося змінити приблизно 25% рейтингу, щоб адаптувати його під законодавство, джерела даних та практики іншої країни. Обсяги роботи виявилися меншими, ніж очікували аналітики, отже вони замислюються над подальшим просуванням інструменту серед країн.
Ця публікація підготовлена на основі статті Їржі Скугровця, голови EconLab, за підтримки Фонду Вишеграда в рамках проекту “Нові підходи до боротьби з корупцією в публічних закупівлях в Україні та країнах вишеградської четвірки”.
