За вартістю життєвого циклу закупівлі – є одним з сучасних трендів у світовій практиці здійснення публічних закупівель.
Україна, рівняючись на інших, також слідує сучасним підходам і впровадила цей інструмент в дію.
З набуттям чинності нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено можливість застосування замовниками оцінки вартості життєвого циклу, як критерію оцінювання тендерних пропозицій.
Отже, сьогодні ми розберемось, що таке вартість життєвого циклу, як ним користуватись та чи це корисно для Замовників.
Відповідно до Закону вартість життєвого циклу – сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі.
У тендерній документації Замовник має визначити методику розрахунку вартості життєвого циклу. Як правильно все розраховувати відповідно до цієї методики?
При застосуванні критерію оцінки вартості життєвого циклу в публічних закупівля може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару, витрати, які пов’язані з:
1) використанням предмету закупівлі, зокрема споживання енергоресурсів та інших ресурсів;
2) технічним обслуговуванням;
3) збором та утилізацією;
4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу предмету закупівлі.
Зауважуємо, що кожна із складових життєвого циклу повинна мати грошову ціну.
Для того, щоб розібратись та зрозуміти все краще, давайте розглянемо приклад:
Замовник хоче купити піролізний котел потужністю 100 кВт.
Замовник визначає, що строк експлуатації котла становитиме 8 років.
Складові витрат щодо життєвого циклу цього товару, окрім ціни можна виділити такі:
- витрати на обслуговування;
- обсяг споживання палива (має бути однозначно вказано умови експлуатації для розрахунку витрат);
- вартість поставки палива;
- витрати на користування – витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу в рік включно з навчанням;
- вплив на навколишнє середовище;
- залишкова вартість.
Замовник застосовує лише ті критерії, які найточніше оцінять загальну вартість використання та володіння товаром (продуктом), визначеними в рамках закупівлі.
При здійсненні оцінки тендерних пропозицій життєвий цикл не є обов’язковим.
Зазначаємо, що використання життєвого циклу потребує певних знань та фахової підготовки замовників, оскільки некоректно визначені складові витрат та перелік підтверджуючих документів можуть, з одного боку можуть створити дискримінаційні умови для учасників, а з іншого боку не включити всі важливі витрати, які нестиме замовник.
Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель зазначає, що для поширення практики застосування цього методу в публічних закупівлях необхідно проводити широке роз’яснення серед учасників ринку закупівель, як проводити оцінювання та відбір факторів, що найкращим чином впливають на співвідношення ціна/якість закупівлі.
Мінекономіки наказом від 28.09.2020 № 1894 затвердило Примірну методику визначення вартості життєвого циклу. Ця методика складена для якнайкращого розуміння роботи з життєвим циклом.
Оскільки ця Методика є примірною, замовник може застосовувати для оцінки вартості життєвого циклу власну методику та використовувати інші формули для розрахунку складових вартості життєвого циклу. Але при цьому повинні використовувати норми Закону для того, щоб уникнути дискримінації учасників.
Мета розрахунку вартості життєвого циклу – обчислити майбутні витрати протягом усього терміну служби/експлуатації предмету закупівлі. Цей інструмент дозволяє вибрати продукт, який виявиться для замовника найдешевшим протягом усього строку його користування.
Мінекономіки радить використовувати оцінку вартості життєвого циклу як під час проведення процедур закупівлі, так і в процесі здійснення аналізу ринку в період підготовки до тендеру.
Альтернативні предмети закупівлі – предмети закупівлі, що є ідентичними за кодом національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”.
У Методиці є перелік товарів за кодом Єдиного закупівельного словника, при закупівлі яких замовник може застосовувати вартість життєвого циклу як критерій оцінки в разі здійснення закупівлі.
Використання такого критерію оцінки як вартість життєвого циклу, або застосування його для порівняння альтернативних предметів закупівлі, є актуальним в першу чергу у випадках здійснення складної закупівлі, а саме:
- коли експлуатаційні витрати становлять більшу частину загальних витрат на придбання;
- коли є велика різниця в річних експлуатаційних витратах для альтернативних предметів закупівлі;
- коли є велика різниця в строках експлуатації/життя предмету закупівлі (одиниця виміру життєвого циклу).
Одиниця виміру життєвого циклу – певний період використання (експлуатації) предмета закупівлі або показник експлуатаційного ресурсу предмета закупівлі (кількісний показник результату експлуатації предмета закупівлі).
Одиниця виміру життєвого циклу визначається замовником.
Замовникам потрібно постійно проводити аналіз ринку, спілкуватись з людьми, які вже застосовували критерій оцінки життєвого циклу, адже це допоможе правильно все виконати.
При розрахунку вартості життєвого циклу замовник має враховувати наступні складові витрат:
- витрати на придбання:;
- транспортні витрати;
- витрати на встановлення;
- витрати на експлуатацію та обслуговування: сюди входять, зокрема витрати на енергоносії, витрати на питну воду та санітарію (наприклад, на послуги з прибирання), витрати на папір та інші витратні матеріали (наприклад, картриджі з тонером, мастильні матеріали, миючі засоби), податки, страхування, витрати на навчання, витрати на технічне обслуговування, витрати на ремонт, вартість необхідних аксесуарів та супутніх матеріалів;
- витрати на утилізацію;
- витрати, віднесені до зовнішніх екологічних чинників.
Як ми казали, замовник може застосувати власну формулу для оцінювання вартості життєвого циклу. Коли строк користування предметом закупівлі достатньо значний, можна розрахувати майбутню вартість предмету закупівлі провівши його дисконтування на строк життєвого циклу (одиниці виміру життєвого циклу).
Тобто ми бачимо, що придбання товарів, у яких менша не ціна придбання, а вартість життєвого циклу, дозволяє заощаджувати гроші у довгостроковій перспективі.
Але, більш ймовірно, що замовники будуть боятися самостійно визначати методику оцінки вартості життєвого циклу і це значно знизить ефективність використання цього інструмента.
Важливим моментом є те, щоб Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель проводив роботу з просуванням цього інструменту та допоміг контролюючим органам змінити погляд на поняття ефективної закупівлі. Цей інструмент допоможе ще ефективніше та краще використовувати закупівлі, але, головне, щоб Ви, Замовники, не боялися використовувати щось нове у своїх закупівлях!
