1 серпня система електронних закупівель Prozorro відсвяткувала день народження. За 5 років публічних закупівель у Prozorro вдалося заощадити понад 188 млрд грн. Протягом цього часу із державою працювали майже 420 тисяч компаній. Зараз бізнес має рівний доступ до тендерів. А кожен громадянин може побачити, що придбала місцева чи центральна влада.
Ми вже звикли до електронних закупівель і до відкритих даних, сприймаємо їх як буденність. Але так було не завжди. До появи Prozorro закупівлі проводились в паперовому форматі, і асоціювалися вони напряму із корупцією.
Після Революції Гідності Трансперенсі Інтернешнл Україна разом із бізнесом, волонтерами та представниками держави створили систему Prozorro та впровадили реформу публічних закупівель.
Як оголошували тендери та подавали пропозиції
Раніше оголошення про тендери можна було побачити лише в паперовому “Віснику державних закупівель”, а в 2008 році з’явився вебпортал tender.me.gov.ua. Там публікували інформацію про закупівлі, однак брати в них участь онлайн було неможливо. Мало того, за деякий функціонал сайту замовники (організатори торгів) ще й окремо платили – безкоштовна базова версія була незручною.
На tender.me.gov.ua замовники публікували інформацію про майбутні закупівлі. Компанії, які хотіли позмагатися за контракт, мали передати замовнику (поштою чи особисто) прошитий, пронумерований та скріплений печаткою пакет необхідних документів.
В свою чергу, тендерний комітет вручну додавав до реєстру тих, хто подав пропозиції на торги. Пізніше його оприлюднювали на тому ж порталі tender.me.gov.ua.
На шляху до реєстрації свого пакету в тендерному комітеті, бізнес міг зіткнутися з чималою кількістю проблем. Деякі замовники знаходили багато причин аби не прийняти вчасно документи. Наприклад, щоб пройти на територію замовника, неочікувано могла знадобитися перепустка, яку треба було замовити завчасно. Тому про вільний доступ бізнесу до тендерів навіть не йшлося.
Завдяки електронним торгам цю проблему вдалося вирішити – тепер бізнес має всю інформацію про тендери та може подати пропозицію онлайн із будь-якого куточка країни чи навіть поза її межами.
Як відбувався тендер
Що ж відбувалося після подання пропозиції?
Важливим днем була дата розкриття пропозицій. Це робили у запланований час у чітко визначеному кабінеті. На сам процес запрошували учасників торгів – вони могли приїхати за бажанням.
Навіть якщо хтось із підприємців долучався, він не міг сидіти близько до тендерного комітету під час розкриття пропозицій, щоб не побачити конфіденційної інформації конкурентів.
Тендерний комітет по черзі розпаковував конверти з документами учасників та зачитував запропоновані ціни. Власне, це єдина інформація, яку можна було дізнатися всім. Її також публікували на tender.me.gov.ua.
Аукціону не було. Той, хто із самого початку запропонував найнижчу ціну, і ставав переможцем, якщо з документами все було гаразд.
Зараз у Prozorro ситуація кардинально відрізняється: ми можемо в усіх деталях побачити, які документи подали на тендер та як бізнес торгувався під час аукціону. А ще – фінальний договір з усіма його умовами та додатками.
Як порушували правила деякі замовники
Багато інформації залишалося в тіні, а отже і можливостей непомітно обійти правила на закупівлях було більше. Найчастіше замовники на тендерах протягували своїх.
Траплялися ситуації, коли під час розкриття тендерних пропозицій замовники спершу розпаковували саме конверти конкурентів та дивились їхні ціни. А після цього відкривали конверт з пропозицією “свого” і озвучували суму, яка буде найнижчою. Пізніше документи обережно підмінювали, і розпізнати цю хитрість було практично неможливо.
Інколи замовник самостійно готував тендерну пропозицію учаснику, або просто ігнорував нестачу в нього якихось документів. Варіантів для порушення правил було дуже багато.
Запровадження Prozorro дозволило зменшити можливості для зловживань і зробило їх видимими. А далі вже мають підключатися Антимонопольний комітет, Державна аудиторська служба, правоохоронні та судові органи України.
Як жилося замовникам
Зрозуміло, що і раніше не всі замовники порушували правила на тендерах. А оскільки відділити чесних закупівельників від нечесних було досить важко через недостатню кількість інформації, тінь падала на всіх.
Бізнес подавав свої пропозиції неохоче, оскільки розумів, що на торгах може зіткнутися з корупцією та дискримінацією. Загалом у суспільстві також було упередження, що державні торги – це нечесно. Тому робота із закупівлями напряму асоціювалася з недовірою і репутаційними проблемами.
Тепер у Prozorro абсолютно кожен може подивитися, чому на торгах перемогла та чи інша компанія, і підстав для підозри інших учасників закупівлі у порушеннях стало значно менше.
Раніше добросовісним замовникам було важче провести закупівлю з великою конкуренцією, в тому числі, просто повідомити бізнес про тендер було складніше. Доводилося додатково розміщувати оголошення в місцевій пресі або обдзвонювати компанії та запрошувати їх на торги. А до цього ці фірми та їхні контакти ще треба було десь знайти.
Зараз замість замовника це робить система. Якщо тендер потенційно цікавий для бізнесу, він сам його знайде.
Якщо ж замовник все-таки має занепокоєння, що конкуренції буде недостатньо, знайти потенційних постачальників можна у кілька кліків у BI Prozorro. А ще тут можна знайти приклади класної тендерної документації, яка буде вигідна і замовникам, і бізнесу. Аналітика безкоштовна.
А чи була статистика
До запровадження системи Prozorro дані про закупівлі були обмеженими не лише для громадян та бізнесу — їх було набагато менше і в самої держави. Статистичну інформацію отримували завдяки спеціальній формі №1-торги “Звіт про здійснення державних закупівель”. Ця форма заповнювалася в кожній установі раз на квартал, отже дані були далеко не оперативними. Крім того, на якість цих даних суттєво впливав людський фактор, адже інформацію вносили вручну.
Форма містила загальні показники і не давала уявлення про ситуацію за сферами, замовниками, процесами закупівель. Про які зважені та обґрунтовані рішення держави могло йтися, якщо немає навіть розуміння, що взагалі відбувається?
Із запуском Prozorro необхідну інформацію, зокрема для формування політики у сфері закупівель, можна отримати у відкритому доступі на bi.prozorro.org. Цей сервіс адмініструє Трансперенсі Інтернешнл Україна, альтернативи йому на державному рівні немає.
Система Prozorro надто міцно вкорінилася в публічних закупівлях України, щоб її можна було безслідно знищити. Однак кожного разу, коли постає питання про те, щоб поповнити список виключень із Закону “Про публічні закупівлі” ще одним пунктом, варто пам’ятати, навіщо ми розпочинали реформу і чого прагнули досягти.
Автор статті – Іван Лахтіонов
Джерело: https://www.pravda.com.ua/columns/2021/08/2/7302483/
