За законодавством ніхто не має права обробляти персональні дані особи без отримання відповідної згоди на це. Однак, що вважати персональними даними в публічних закупівлях? Коли доцільно включають до тендерної документації вимогу надати згоду на обробку персональних даних? Озбройтеся роз’ясненням експерта та прикладами з судової практики.
Визначення такого поняття, як «персональні дані» надається в Законі України «Про захист персональних даних» (№ 2297-VI). Відповідно до вказаного закону, персональні дані — це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Фізична особа, персональні дані якої обробляються є суб’єктом персональних даних.
Закон України «Про захист персональних даних» регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних.
Перш за все, відповідно до зазначеного закону, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Крім того, даним законом передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Обробка персональних даних в публічних закупівлях
Надання персональних даних учасниками публічних закупівель є практично неминучим. Що ж саме говориться про це в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон).
Частиною другою статті 11 Закону передбачено, що під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни. Але персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються.
Тут все зрозуміло. А от з учасниками не все так просто.
У тендерній документації замовник може вимагати від учасника документи, що містять персональні дані. І це не тільки копія паспорту, яку для чогось традиційно вимагають більшість замовників. Так, на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, замовник може вимагати надати копії трудових книжок працівників, документів про освіту, свідоцтв/посвідчень про проходження певного навчання, підвищення кваліфікації тощо.
Крім того, якщо документи тендерної пропозиції підписує не керівник підприємства-учасника, а інша уповноважена особа, до тендерної пропозиції як правило, надається відповідна довіреність, де обов’язково зазначаються паспортні дані уповноваженої особи.
А виходячи із визначення поняття персональних даних, яке наводилося на початку, такими даними може вважатися навіть інформація про працівників, що надана у відповідній довідці — ПІБ, посада, стаж, освіта — всі ці дані у сукупності є відомостями про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Що сказано з цього приводу в Законі?
Статтею 28 передбачено, що не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
Замовник, орган оскарження та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, мають доступ в електронній системі закупівель до інформації, яка визначена учасником конфіденційною.
Таким чином, законодавство дає можливість потенційному учаснику закупівлі частину інформації своєї пропозиції визначити як конфіденційну і тим самим закрити широкому загалу доступ до відомостей, оприлюднення яких учасник вважає небажаним.
Але одночасно існує пряма заборона визначати інформацію, наприклад, про працівників (якщо замовник встановив відповідний критерій) як конфіденційну — адже це підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям.
Беручи до уваги, що ніхто не має права обробляти персональні дані особи без отримання згоди від особи та враховуючи все викладене, замовники обов’язково включають до тендерної документації вимогу до учасника надати лист-згоду про обробку персональних даних. Такий лист вимагається надати або ж в довільній формі, або ж згідно з наданою замовником формою.
Звертаємо увагу, що у разі надання згоди про обробку персональних даних в довільній формі учасники інколи припускаються помилки: надають згоду не від імені фізичної особи — суб’єкта персональних даних, а від імені суб’єкта господарювання. Звісно, така пропозиція відхиляється замовником.
Подавати згоду на обробку чиїх саме персональних даних необхідно залежить від того, як саме замовник формулює свою вимогу в тендерній документації. Доводилося бачити різні варіанти:
- згода від особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції;
- згода від осіб, чиї персональні дані вказані в документах тендерної пропозиції, підготовлених учасником;
- згода від усіх осіб, чиї персональні дані вказані в тендерній пропозиції.
Зразок згоди на обробку даних, приклади протоколів та цікаві приклади судової практики читайте далі у наших колег на порталі Держзакупівлі
