Замовник не просто має відмінити торги, якщо подальшої потреби в закупівлі вже немає, йому необхідно обґрунтувати своє рішення. Як підтвердити документально відсутність подальшої потреби у 2021 році, щоб не мати претензій від учасників та перевіряльники, роз’яснює експерт.
Стаття 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачає обов’язок замовника відмінити тендер, в тому числі і торги, у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг.
Про те, що це обов’язок, а не право, свідчить як конструкція правової норми, так і принципи публічних закупівель, такі як максимальна економія, ефективність та пропорційність, запобігання зловживанням. Однак відміна замовником торгів з цієї підстави часто обертається для останнього звинуваченнями в корупції та зловживаннях, скаргами до Антимонопольного комітету України та численними судовими провадженнями.
Саме тому цей матеріал і покликаний допомогти замовнику в належному оформленні супроводжуючих документів, аби ініціатор торгів зміг відстояти свою позицію.
Отже, Закон щодо цієї процедури не багатослівний. Та й це зрозуміло, адже будь-яке уточнення не здатне охопити всі можливі обставини, які здатні перекреслити майбутні плани закупівель.
В той же час, частина 3 ст. 32 Закону визначає, що про відміну тендеру з цієї підстави має бути чітко зазначено в тендерній документації.
В такому разі замовник, прийнявши відповідне рішення про відміну торгів через відсутність подальшої потреби, протягом одного робочого дня мусить зазначити в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення.
Однак, все ж прийняттю уповноваженою особою або тендерним комітетом протоколу про відміну торгів має передувати отримання відомостей щодо обставин, які вказують на відсутність подальшої потреби у закупівлі.
Якими документами на практиці підтверджуються такі обставини, роз’яснили наші колеги — портал Держзакупівлі.
