Буквально кілька місяців тому були внесені зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», і от знову з’явився новий законопроект. І знову пропонується внести численні зміни до законодавства у сфері закупівель. Буде відкореговано багато статей Закону, а деякі з них будуть викладені в новій редакції. Також у законопроекті планується запровадити нові основні терміни.
Тож давайте розберемося – які саме зміни нас чекають.
Вони можуть початися буквально зі статті 1. Окремі основні терміни будуть уточнені, а також запроваджені нові:
- «зарезервований контракт» ‑ договір про закупівлю, що укладається за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог статті 201 Закону; Можливо, це цікаве нововведення, якщо потребує введення в Закон нової статті.
- «номенклатурна позиція предмета закупівлі» – конкретне найменування одиниці товару/послуги, що закуповується в рамках предмета закупівлі;
Згідно з законопроектом, відкриті торги починатимуться не з 200 000, а з 500 000 гривень.
Також зміниться ч. 7 ст. 3. Абзац третій пункту 3 буде викладено так:
“оскарженням до органу оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, якщо загальна вартість предмета закупівлі не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується;”
Мається на увазі, що укласти договір про закупівлю без застосування спрощеної закупівлі можливо, якщо тендер оскаржується як після розгляду, так і після оцінки тендерних пропозицій.
Частину 10 статті 11, де йдеться про дії Уповноваженої особи, пропонується доповнити пунктом 32:
“здійснює організацію та проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, зокрема забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог частини третьої статті 3 Закону, у випадку якщо уповноважену особу визначено відповідальною за проведення таких закупівель;”
Стаття 12 зазнає змін, які стосуються посилення захисту інформації, кібербезпеки. В електронній системі закупівель повинна бути створена комплексна система захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
“Захист інформації та кібербезпека в електронній системі закупівель забезпечуються адміністратором електронної системи закупівель з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації та кібербезпеки.”
Стаття 14 про проведення спрощених закупівель буде взагалі викладена в новій редакції. Оголошення про проведення спрощеної закупівлі, крім іншого, має містити інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені пропозиції, а також вимоги до учасників (у разі необхідності). Замовник може встановити одну або декілька вимог до учасника. (Під вимогами до учасника маються на увазі всім відомі кваліфікаційні критерії, за винятком фінансової спроможності).
Також, якщо раніше замовник лише мав право вказати в оголошенні про можливість надання еквівалентів, то, за новою редакцією, він буде зобов’язаний це зробити.
Крім цього, будуть розширені підстави для відхилення замовником пропозиції у спрощеній закупівлі. Замовник відхиляє пропозицію, якщо переможець не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності), якщо отримання дозволу та ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
Але з тексту виключена одна із останніх змін до Закону – що замовник може відхилити пропозицію учасника, що двічі протягом року відмовився від підписання договору.
Строк укладення договору в результаті проведення спрощеної закупівлі у випадку обґрунтованої необхідності може бути продовжений до 60 днів (зараз не більше 20 днів).
Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі (ч.3 ст.17) — пропонується викласти таким чином:
“Учасник процедури закупівлі у спосіб, реалізований в електронній системі закупівель, під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених частиною першої цієї статті.
Спосіб надання учасником процедури закупівлі підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності відповідно до абзацу другого частини другої цієї статті визначається замовником.
Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 10 і 12 частини першої статті 17, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.”
До 6 і 7 частин статті 17 також вносяться зміни:
- “Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (крім переможця процедури закупівлі, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі), повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 10 і 12 частини першої цієї статті.”
- “У разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених пунктами 2, 4, 8, 9, 11 частини першої цієї статті.”.
Абзац 2 ч. 2 статті 18 щодо оскарження процедур закупівель планується викласти таким чином:
«Суб’єкт оскарження подає скаргу в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається у повному обсязі інформація, передбачена частиною п’ятою цієї статті»;
Тобто, фактично ми отримаємо електронізацію скарги, яка дозволить легкий пошук в системі по визначеним критеріям скарг та відповідних рішень до них.
Суб’єкту оскарження/замовнику доведеться оприлюднювати рішення суду у разі оскарження рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги, протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили. Буде доповнено ч.23.
До Закону планується додати статтю 20-1 ‑ Умови застосування відкритих торгів для укладення зарезервованого контракту.
Суть змін “полягає в тому, що тендерні пропозиції на участь у відкритих торгах для укладення зарезервованого контракту зможуть подавати лише підприємства, що засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та отримали дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства. Учасники закупівлі серед іншого, повинні будуть надати відповідний дозвіл у складі тендерної пропозиції”.
Ч. 4 ст. 41 буде викладена наступним чином:
“Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків:
- визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
- перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;
- зміни найменування без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань замовника та/або переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі”;
Отже, факт зміни найменування вже не буде так хвилювати учасників закупівлі.
«Прикінцеві та перехідні положення», що стосуються коронавірусних закупівель, теж зазнають змін.
Зміни до пункту 3-1 передбачають, що “закупівля товарів та послуг необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), має здійснюватись виключно із застосуванням спрощеної закупівлі та/або з використанням електронного каталогу, незалежно від вартісних меж такої закупівлі”.
Перелік таких товарів і послуг буде затверджено Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Можливо отримаємо переліки товарів та послуг і для прямих договорів, і для спрощених закупівель та/або з використанням електронного каталогу.
Ось такі нововведення нам пропонує законопроект, підготовлений Уповноваженим органом. Як це буде діяти на практиці – дізнаємося з часом. А поки що нам лишається обговорювати можливі зміни та сподіватися, що вони будуть корисними і вдосконалять закупівельне законодавство.
Автор статті – Тетяна Руденко
