Україна в міжнародній системі координат державних закупівель

29.03.2021 09:27
0
Поділитися на facebook
Поділитись
Дизайн без названия (8) (1)

   У цій статті ми розглянемо питання участі України у міжнародних угодах, що регламентують здійснення державних закупівель.

   16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент ратифікували угоду про асоціацію між Україною з одного боку та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами – з іншого боку.

   Багатьом із вас назва цієї угоди знайома як DCFTA

   Метою угоди є створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, посилення співробітництва в політичній та економічній сферах, доступ українських суб’єктів підприємницької діяльності до внутрішнього ринку ЄС, а також адаптація українського законодавства до права ЄС. 

   Україна, в рамках цієї угоди, має зобов’язання щодо гармонізації та адаптації вітчизняного законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до директив ЄС, що регламентують порядок здійснення закупівель в Європейському Союзі. 

   Детальний перелік заходів гармонізації законодавства у сфері закупівель європейських стандартів визначено в плані заходів з реалізації стратегії реформування публічних закупівель. Ця стратегія схвалена у 2016 році розпорядженням Кабінету Міністрів України № 175. 

   Відповідно до графіку, викладеного в додатках до угоди про асоціацію, гармонізація національного законодавства у сфері закупівель здійснюється поетапно протягом 8 років шляхом взаємного поступового відкриття доступу до ринку публічних закупівель ЄС та України. Окрім цього, Україною були підписані ще дві угоди про вільну торгівлю, в яких міститься питання щодо державних закупівель. 

   Перша – це угода про вільну торгівлю між Україною та державами європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).

   В ЄАВТ входять такі країни: Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія та Ісландія. Угода була укладена 24 червня 2010 року в місті Рейк’явік і набула чинності в У країні 1 червня 2012 року. Ця угода охоплює питання щодо торгівлі промисловими та сільськогосподарськими товарами, рибою і морською продукцію, а також послугами.

   Окрім цього, в угоді визначаються правила врегулювання торговельних суперечок. Від реалізації цієї угоди Україною очікуються не тільки активізація двостороннього торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, але також сприяння залученню новітніх технологій та інновацій в економіку України та підвищення конкурентоспроможності українського експорту товарів і послуг на ринках держав-членів ЄАВТ. 

   Ще однією ціллю укладання угоди є досягнення на спільній основі подальшого взаємного відкриття ринку державних закупівель між Україною та країнами ЄАВТ. В розділі 6 угоди зазначено, що сторони забезпечують взаємне та ефективне відкриття своїх ринків державних закупівель з метою максимального збільшення конкурентних можливостей для постачальників та досягнення більш ефективного витрачання бюджетних коштів.

   Друга угода – це угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Вона набула чинності 1 серпня 2017 року. Ця угода передбачає подальше сприяння виходу на нові ринки українських підприємств, поглиблення торгівельних зв’язків, подальше зміцнення двосторонніх відносин між Україною та Канадою, розширення співробітництва, забезпечення більшої прозорості в питаннях регулювання, а також зниження операційних витрат для бізнесу, тощо.

  Також угода надає підприємствам обох країн можливість брати участь в процедурах державних закупівель. Бізнес тепер має право на справедливий та недискримінаційний доступ до державних закупівель обох країн. 

   Окремо слід зазначити, що 1 січня 2021 року набула чинності ще одна важлива угода. А саме – угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

   Угода має на меті забезпечення взаємного доступу до ринків державних закупівель на основі принципу національного режиму на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях для державних контрактів та договорів концесії у традиційних галузях економіки, а також у комунальному господарстві. 

   Угода передбачає взаємну симетричну лібералізацію доступу до державних контрактів України та Великої Британії на засадах прозорості, недискримінації, пропорційності та рівного ставлення.

   Документ встановлює порогові значення для застосування відповідного законодавства, які будуть переглядатись кожні два роки. 

   Крім цих двосторонніх угод, у травні 2016 року Україна приєдналась до багатосторонньої угоди про державні закупівлі в рамках світової організації торгівлі. Ця багатостороння угода регулює здійснення закупівель товарів та послуг державними органами сторін угоди на основі принципів відкритості, прозорості та недискримінації.

    Після приєднання до угоди, українські учасники отримали право брати участь у державних закупівлях 45 країн-учасниць цієї угоди.

   На сьогодні це вже 48 країн, і серед них – Сполучені Штати Америки, Японія, країни ЄС, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія, тощо.

   Загальний обсяг ринку державних закупівель, охоплений цією угодою, оцінюється в 1,7 трильйони доларів США щорічно. Можна сказати, що приєднання до цієї угоди відкрило найпростіший шлях до експорту вітчизняних товарів. І все що для цього потрібно – знайти цікавий для участі тендер в певній країні, оформити і подати належним чином документи, взяти участь у тендері та виграти його.

   Однією з особливостей угоди є закріплення фіксованого переліку замовників, товарів, послуг та вартісні пороги закупівель, на які поширюється дія угоди в кожній із країн.

 Графіки покриття ринку державних закупівель сторін є невід’ємною частиною угоди і містяться в додатку 1 до угоди. 

   Графік кожної сторони містить кілька додатків, які визначають зобов’язання зацікавленої сторони щодо наступних аспектів охоплення ринку закупівель:

  1. Замовники, на яких поширюється дія угоди;
  2. Товари, послуги та будівельні послуги, на які поширюється дія угоди;
  3. Порогові значення, вище яких державні закупівлі охоплюються угодою;
  4. Винятки з охоплення ринку державних закупівель угодою; 

   Умови доступу на ринки

  1. Центральні урядові органи: товари -130 000 СПЗ; послуги – 130 000 СПЗ; будівельні послуги – 5 000 000 СПЗ;
  2. Інші органи влади: товари – 200 000 СПЗ; послуги – 200 000 СПЗ; роботи – 5 000 000 СПЗ;
  3. Інші установи, підприємства чи організації: товари – 400 000 СПЗ; послуги – 400 000 СПЗ, роботи – 5 000 000 СПЗ.

  Спеціальні права запозичення (СПЗ) – резервний та платіжний засіб, що емітується Міжнародним Валютним Фондом. Існує лише в безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках. 

   Окремо слід зазначити, що наразі ряд країн також перебувають в статусі приєднання до угоди про державні закупівлі, а саме – Киргизька Республіка, Таджикистан, Республіка Північна Македонія, Китай, Бразилія, тощо. Це в майбутньому ще більше розширить можливості участі українських виробників у міжнародних тендерах.  

 

   Оксана Кам’янецька,

начальник відділу міжнародної діяльності

 

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку