Україна отримала 32 бали і посіла 122 місце в Індексі сприйняття корупції

Минулого року Україна втратила один бал в Індексі сприйняття корупції Transparency International. Наша країна отримала 32 бали та посіла 122 місце в рейтингу.

На цей результат вплинуло досить багато факторів.

Одним із них був Конституційний Суд України, яким у листопаді 2020 топ посадовців і чиновників фактично звільнили від відповідальності за недостовірне декларування.

Крім того, антикорупційна система у 2021 загалом зазнала тиску. Але і сфера публічних закупівель могла вплинути на такий результат.

Однозначно варто відмітити зміни в антимонопольному законодавстві, які могли зашкодити бізнесу захищати свої права під час оскарження публічних закупівель. Активні виведення закупівель з-під дії Закону/конкурентних торгів: для будівництва КОД, до Дня Незалежності і Дня Конституції теж зібграли неабияку роль.

Але, все ж таки, 1 бал — це не критичні зміни. Виправити ситуацію насправді, нескладно. Достатньо просто перестати виводити публічні закупівлі з Prozorro.

З-поміж сусідів Україна надалі вище лише за Росію — сусідка-агресорка також втратила 1 пункт і тепер з 29-ма балами посідає 136 місце у списку. Крім цього, знизилися бали Угорщини — 43 бали (-1 бал, 73 місце) та Білорусі. Остання цьогоріч втратила аж 6 балів і з 41 балом посідає 82 місце. Польща показників не змінила і залишилася лідеркою серед наших сусідів — 56 балів і 42 місце. А от покращити за рік свої бали вдалося Словаччині — 52 бали (+3, 56 місце), Румунії — 45 балів (+1, 66 місце) та Молдові — 36 балів (+2, 105 місце).

Втрата Україною одного пункту — це зниження в межах похибки. Однак, з огляду на 10-річну ретроспективу, цей показник свідчить про “застій” у боротьбі з корупцією протягом останній трьох років. І це — всупереч низці позитивних змін, які посилили антикорупційну екосистему.

Головна причина просідання балів полягає в тому, що багато важливих антикорупційних завдань на паузі або навіть регресують. У 2020 році відбувалися неодноразові спроби повернути негативні практики, подібне може продовжуватися і в цьому році.

Трансперенсі Інтернешнл Україна розглянула, що вплинуло на показники нашої країни в СРІ, та запропонувала конкретні кроки для покращення ситуації до кінця 2022 року. Адже добробут і можливості кожного українця без перебільшення залежать від рівня корупції.

Оцінка України сформувалася з 9 досліджень. Лише два джерела показали підвищення балів.

1. Найбільше зниження — на 4 бали — спостерігається в Індексі трансформації Фонду Бертельсманна, Щорічному рейтингу глобальної конкурентоздатності та у даних Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму.
2. Також один бал Україна втратила в Індексі верховенства права.     
3. Україна зросла на 2 пункти за показником міжнародного огляду ризиків серед країн групи PRS. 4 бали у своєму дослідженні додав проєкт “Варіації демократії”, який створюється на основі в тому числі показника корупції в судовій владі.
4. Рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яким він звільнив від відповідальності за недостовірне декларування топпосадовців, чиновників і суддів. За даними НАБУ, детективи тоді розслідували 110 кримінальних проваджень щодо умисного внесення недостовірних відомостей до е-декларацій. ВАКС був вимушений закривати 17 кримінальних проваджень і навіть скасовувати вироки.
5. Загальне зростання тиску на антикорупційну екосистему, у тому числі через тривалу відсутність постійних керівників в інституціях. Так, конкурс з відбору керівника САП триває понад рік, а голови АРМА був запущений лише восени 2021-го — майже через два роки після звільнення попереднього очільника Агентства. І в обох випадках є запитання до конкурсів.
6. Зміни до антимонопольного законодавства, які могли нашкодити бізнесу захищати свої права під час оскарження публічних закупівель. Свого часу ТІ Україна критикувала ці нововведення як такі, які негативно вплинуть на сферу закупівель.
7. Загострення втручання у роботу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Зокрема, ідеться про провадження у КСУ щодо конституційності ВАКС як спеціалізованого суду.
8. Відтермінування прийняття Антикорупційної стратегії у другому читанні, яка б допомогла комплексно вирішувати низку проблем з корупцією в Україні.
9. Затримка з імплементацією судової реформи, попри ухвалення законодавчої бази для її старту.

Україна в 10-річній ретроспективі:

З 2012 року показники України суттєво покращилися. Вона ввійшла до числа 25 країн, у яких в 10-річній динаміці зафіксоване статистично значуще зростання. Також у переліку Вірменія, Ангола, Греція та Італія.

Це покращення зумовлене змінами, які відбулися відразу після Революції Гідності. З 2018 року постійне зростання України припинилося. Попри позитивні зміни, відбулася низка негативних подій, що нівелювали антикорупційні досягнення. Ця тенденція яскраво простежується і в результатах 2021 року.

Звісно, не можна говорити про відсутність позитивних антикорупційних зрушень за минулий рік. Торік були відновлені усі повноваження НАЗК, збережений інститут викривачів, оновлені закони щодо роботи АРМА і НАБУ, винесені десятки вироків ВАКС, запрацював інструмент цивільної конфіскації. Але усіх цих антикорупційних позитивів було замало для приросту в Індексі сприйняття корупції.

Позитивно на даних Індексу відбився також запуск Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) електронного реєстру звітності політичних партій Politdata. Реєстр почав працювати навесні 2021-го, проте довгоочікуване електронне звітування для партій поки не запрацювало на повну, а сам цей надважливий процес був призупинений законом ще навесні 2020 року через пандемію COVID-19.

У 2020-2021 роках парламентські партії отримали майже 1,5 млрд грн коштів платників податків, але як їх було витрачено — досі залишається загадкою. У листопаді 2021 року Президент ветував і повернув до Верховної Ради закон про псевдовідновлення звітності політичних партій, до чого закликали ТІ Україна та ще понад 60 громадських організацій.

Всі ці зміни — завершення процесів, закладених до 2021 року. Натомість негативні прояви за останній рік набули системного характеру, і лише активний супротив справді зацікавлених у прогресі України депутатів, урядовців, представників ЗМІ, громадськості та міжнародної спільноти дозволив мінімізувати просідання показника України в СРІ.

6 балів за 10 років — це недостатньо хороший результат для країни, очільники якої поставили боротьбу з корупцією як одну з пріоритетних цілей своєї діяльності.

Рекомендації Трансперенсі Інтернешнл Україна на 2021 рік: що було виконано?

За результатами СРІ-2020, ТІ Україна надала владі 3 блоки рекомендацій, які б могли покращити наші показники. Жодна з цих рекомендацій не була реалізована повністю, лише дві виконані частково.

Виконано частково:

Запровадити прозоре та підзвітне управління публічними активами та гарантувати подальший розвиток сфери закупівель

Забезпечити незалежність та спроможність антикорупційної інфраструктури

Не виконано:

Сформувати професійну та незалежну судову владу

Рекомендації на 2022 рік, які допоможуть знизити рівень корупції

Трансперенсі Інтернешнл Україна пропонує 5 конкретних кроків, які допоможуть знизити рівень корупції в Україні та підвищити довіру громадян і бізнесу до влади у 2022 році.

1. Завершити конкурси й обрати професійних, незалежних і доброчесних керівників органів антикорупційної екосистеми: Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Агентства з розшуку та менеджменту активів та Національного антикорупційного бюро.
2. Ухвалити державну Антикорупційну стратегію та програму з її імплементації.
3. Провести реформу конституційного правосуддя з урахуванням висновків, наданих Венеційською комісією.
4. Забезпечити прозорий облік державної власності та продовжити курс на приватизацію.
5. Мінімізувати ризики ухвалення законопроєктів, які виводять закупівлі з-під дії Закону України “Про публічні закупівлі”.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2021 році

СРІ-2021 демонструє, що торік знову не відбулося значної зміни у протидії та боротьбі з корупцією на рівні всіх 180 країн, які розглядають у дослідженні. За останнє десятиліття повільна динаміка характерна для більшої частини світу — так, дві третини всіх країн досі не подолали поріг у 50 балів зі 100. Масштаби проблеми величезні: середній показник СРІ залишається незмінним і становить 43 бали десятий рік поспіль. А 27 країн перебувають на історично найгіршому рівні, наприклад, Кіпр (53 бали), Ліван (24 бали) і Гондурас (23 бали).

До незмінних лідерів СРІ Данії та Нової Зеландії доєдналася Фінляндія — за рік вона покращила показник на 3 бали і тепер має 88 балів зі 100 можливих.

У кінці рейтингу залишаються країни з нестабільною політичною ситуацією, військовими конфліктами та де уряди лише частково контролюють територію держави — Сомалі (13), Сирія (13) та Південний Судан (11).

Найбільший приріст (+5) продемонструвала Малаві — 35 балів, 110 місце в рейтингу. За останні роки тамтешні правоохоронні органи ефективно розслідували низку справ про топкорупцію. Це призвело до вироків у кількох резонансних справах, пов’язаних зі скандалом “Cashgate“. Цього ж року Антикорупційне бюро Малаві заарештувало міністра енергетики та двох інших чиновників за підозрою в корупції, пов’язаній з державним контрактом на нафту.

З 2012 року 25 країн значно покращили свої позиції в Індексі (наприклад, Сейшели, Вірменія та Італія), а 23 країни — навпаки (наприклад, Сент-Люсія, Кіпр та Сирія). Показники решти країн з 2012 по 2021 роки суттєво не змінювались.

У 2021 році в межах дослідження СРІ Transparency International виявила закономірність між рівнем корупції та забезпеченням державою прав і свобод людини. Починаючи з 2012 року, громадянські свободи в 90% країн стагнували або знижувалися. Хоча авторитарні уряди вміють контролювати певні види корупції на нижчих рівнях, це зазвичай супроводжується розширенням клептократії на найвищих рівнях влади, а антикорупційні закони використовуються для боротьби з політичними опонентами.

Корупція та безкарність створюють небезпечний клімат для правозахисної діяльності. З сотень випадків убивств правозахисників у 2020 році, 98% трапилось у 23 країнах з високим рівнем сприйняття корупції в державному секторі (з показником Індексу менше ніж 45 балів).

Transparency International закликає громадськість вимагати, аби уряди діяли відповідно до власних зобов’язань щодо забезпечення прав людини та боротьби з корупцією. Адже багато успіхів в новітній історії були зумовлені невтомними скоординованими зусиллями звичайних людей, які на шляху до змін пішли на великий особистий ризик.

Transparency International сформувала глобальні та універсальні рекомендації для всіх урядів. Ці поради допоможуть покласти край замкнутому корупційному колу, порушенню прав людини та занепаду демократії. Всі вони будуть корисні і для України:

1. Підтримувати права, необхідні для притягнення влади до відповідальності.
2. Уряди мають скасувати будь-які непропорційні обмеження свободи вираження поглядів, об’єднань та зібрань, запроваджені з початку пандемії. Забезпечення правосуддя за злочини проти правозахисників також має бути невідкладним пріоритетом.
3. Відновити та посилити інституційний контроль за владою.
4. Державні наглядові органи, такі як антикорупційні агенції та вищі аудиторські установи, повинні бути незалежними, мати відповідні ресурси та повноваження, аби виявляти правопорушення та карати за них. Парламенти та суди також повинні бути пильними у запобіганні перевищенню повноважень виконавчою владою.
5. Боротися з транснаціональними формами корупції.
6. Урядам країн з розвиненою економікою необхідно виправити системні недоліки, які дозволяють транскордонній корупції залишатися непоміченою або безкарною. Вони повинні закрити лазівки в законодавстві і гарантувати, що корупціонери та їхні спільники не уникнуть правосуддя.
7. Захищати право на інформацію про державні витрати.
8. У рамках своїх зусиль із відновлення після пандемії COVID-19 уряди повинні виконати свої зобов’язання, що містяться в політичній декларації UNGASS від червня 2021 року щодо включення антикорупційних гарантій у державні закупівлі. Адже максимальна прозорість державних витрат захищає життя та підвищує його рівень.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема:

• хабарництво;
• розкрадання публічних коштів;
• кумівство на державній службі;
• захоплення держави;
• здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності;
• ефективне переслідування корупціонерів;
• надмірну бюрократію;
• наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації;
• забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI?

• CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.

• CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.

• Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.

• CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Сталою оцінка України залишилася у звіті Freedom House про країни перехідного періоду, Рейтингу ризиків країн (“The Economist”) та Рейтингу ризиків країн організації Global Insight.

На думку Трансперенсі Інтернешнл Україна, на зменшення балів у деяких дослідженнях вплинули такі фактори.

Джерело: http://cpi.ti-ukraine.org/