Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання

12.10.2021 11:32
0
Поділитися на facebook
Поділитись
Дизайн без названия (42)

Договір про закупівлю укладається відповідно до двох кодексів: цивільного та господарського. При цьому слід дотримуватись норм, встановлених Законом «Про публічні закупівлі». Це означає, що загальні положення щодо договорів, їх істотних умов, процесу погодження та розірвання регулюється саме цими кодексами. Закупівельний договір регулюється аналогічно іншим договорам купівлі-продажу, генерального підряду або поставки. 

Але при укладенні закупівельного договору слід пам’ятати декілька особливостей, які наведені саме у Законі «Про публічні закупівлі». Перша з них стосується проекту договору. Проект складається замовником і повинен одразу міститися в тендерній документації при оголошенні тендеру. Таким чином потенційні учасники одразу будуть бачити, на яких умовах готовий співпрацювати замовник. Це і строки і місце постачання, спосіб прийому, умови оплати, штрафні санкції, а також всі інші умови, що необхідні для забезпечення потреби замовника під час виконання майбутнього договору. Такі умови співпраці мають бути завчасно відомі і зрозумілі потенційним учасникам.

Якщо ж учасники не погоджуються з вашим проектом договору — у них є два шляхи: написати вам вимогу про внесення змін і ви, як замовник, можете відкоригувати такий проект та врахувати побажання учасників або оскаржити такі умови до АМКУ або суду. Тоді замовник виконує прийняте відповідною інстанцією рішення та коригує тендерну документацію. Тому погодження умов закупівельного договору відбувається саме шляхом укладення договору на умовах, які були прописані в проекті та згідно з якими учасником надано пропозицію під час тендеру

Отже, умови договору не можуть відрізнятися від тих, що були заявлені замовником на етапі проведення тендеру. Після визначення переможця та до підписання закупівельного договору змінитись може лише ціна і тільки у двох випадках: 

  • у разі, якщо ціну визначено у грошовому еквіваленті в іноземній валюті;
  • якщо необхідно здійснити перерахунок ціни за результатами аукціону в бік її зменшення. 

 

Останній випадок стосується ситуації, коли запропонована на аукціоні сума не ділиться на кількість товару до цілих чисел за одиницю продукції, внаслідок чого її потрібно округлити у бік зменшення. 

У будь-якому з цих випадків обсяг закупівлі та всі інші умови залишаються незмінними. Отже, договір укладається на той предмет і в тому обсязі, що вказані замовником на ту суму і за тією ціною, що запропонована на аукціоні учасником. 

 

Коли і як можна змінити заявлені на тендері істотні умови після його підписання. Які умови є істотними?

Істотними умовами договору є ті, що потребують погодження іншої сторони. Кодексами встановлено, що зобов’язання не можуть змінюватись в односторонньому порядку, якщо інше не передбачено договором або Законом. Наприклад, якщо замовнику потрібно придбати менше товару — він має ініціювати внесення змін, і тільки за згодою з постачальником укласти додаткову угоду на зменшення обсягу. Оскільки сторони взяли на себе конкретні обов’язки, то мають виконувати їх у повному обсязі і саме у тому вигляді, як закріплено у договорі, якщо його не змінили. 

 

Які умови не є істотними за своїм змістом? Наприклад, реквізити сторін. Якщо потрібно змінити юридичну адресу постачальника або номер його банківського рахунку — такі зміни, по суті, не потребують згоди замовника, оскільки, не стосуються виконання взятих зобов’язань. Такі умови є лише необхідними для його укладення та виконання. Всі ж істотні умови можуть змінюватися у договорі про закупівлю лише у випадках, визначених Законом. Це також і певне обмеження, і особливість. Така вимога Закону обумовлена тим, щоб сторони не зловживали під час здійснення придбання для потреб держави та щоб уникнути ситуацій, за яких тендер оголошено на один предмет, обсяг і ціну. А надалі договір радикально змінено. 

Статтею 41 Закону обмежено випадки, коли сторони можуть змінити істотні умови договору. Маємо вісім підстав. 

  • у договорі можна зменшувати обсяг закупівель.
  • можна збільшити ціну на товар, але не частіше, ніж раз на три місяці та лише у разі її коливання на відповідному ринку. Обмеження щодо частоти змін не стосується закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електроенергії.
  • можна покращити якість предмета закупівлі, що постачається.
  • можна також змінити ціну без зміни обсягу, якщо така ціна пов’язана з біржовими котируваннями. Якщо змінився індекс споживчих цін — відбувається інфляція. Якщо змінився курс валюти, до якого прив’язано договір, якщо змінився регульований державою норматив або тариф, врахований в ціні. 
  • можна у певних об’єктивних випадках продовжити строки виконання зобов’язань.
  • можна також зменшити ціну без зміни обсягу закупівлі. 
  • можна змінити ціну і у разі зміни ставок податків і зборів.
  • можна продовжити дію договору на наступний рік у разі потреби на час проведення тендеру, але у обсязі до 20% суми договору. 

 

Вищезазначені зміни можливі лише тоді, коли ви завчасно передбачили у проекті договору ці випадки та встановили порядок зміни умов. Будь-які зміни, що ініціює замовник або постачальник, мають бути документально підтвердженими тим способом, який встановив замовник у договорі. 

Пам’ятайте: про внесення змін до істотних умов договору слід повідомляти в електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів. Водночас всі перераховані випадки детально розглянуті у листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення виконання змін та розірвання договору про закупівлю». 

 

Щодо розірвання договору

Щоб розірвати закупівельний договір, у ньому має бути вказано відповідний порядок. Договір можна розірвати в односторонньому порядку лише у випадку, якщо це передбачено даним договором. В іншому випадку, якщо одностороння відмова договором не передбачена, і якась зі сторін не погоджується на його розторгнення, це питання має вирішуватись у судовому порядку. 

Замовникам слід пам’ятати, що коли з вини учасника через неналежне виконання договір було розірвано — в подальшому такий замовник має право протягом трьох років відмовляти в участі у тендері такому недобросовісному постачальнику. Це право замовника закріплене Законом і зменшує ризик співпраці у майбутньому із недобросовісними учасниками. 

 

Коли і навіщо звітувати про виконання договору.

Перш за все, щоб інформувати суспільство про те, чи була забезпечена потреба у результаті проведення тендеру. Водночас, не кожен договір, що був укладений, виконувався. Але такі дані досить важливі для здійснення аналізу закупівель. Отже, замовникам необхідно прозвітувати у будь-якому з трьох випадків: 

  1. якщо договір вже повністю виконано, 
  2. якщо закінчився строк його дії, 
  3. якщо договір було розірвано. 

 

Таке звітування здійснюється протягом 20 робочих днів з дня настання будь-якої з цих підстав.

 

Джерело 

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку