Три складові успішного оскарження

17.03.2021 11:58
0
Поділитися на facebook
Поділитись
90087838_2683382871932229_1515584428502417408_o

   Якщо права учасника, як він вважає, були порушені – він може подавати скаргу до Антимонопольного комітету України (АМКУ). Оскарження – це інструмент захисту своїх прав, за допомогою якого можна вплинути на процес закупівлі. Але таким інструментом потрібно вміти користуватися.

   Що потрібно врахувати при подачі скарги?

   Перше, на що потрібно звернути увагу – це строки. Якщо йдеться про оскарження рішення, тут все достатньо просто:

  • замовника про дискваліфікацію або визнання конкурента переможцем у відкритих торгах. Тут строк складатиме 10 календарних днів і починатиметься з дня публікації відповідного рішення;
  • щодо допуску чи недопуску учасника до аукціону в відкритих торгах із публікацією англійською мовою. Строк оскарження складає 5 днів з дня публікації протоколу розгляду тендерних пропозицій.

    У випадку оскарження вимог тендерної документації, строк яких закінчується за 4 дні до дати закінчення подання пропозицій варто бути дуже уважним, тому що до такої документації могли вноситися зміни. У цьому разі замовник міг додати дні до загального строку прийому пропозицій. У випадку, якщо подібне відбулося, то і строк оскарження також зсунувся. Тож при поданні скарги за 4 дні учасник може оскаржувати лише внесені зміни, а не всі вимоги тендерної документації. У разі, коли ці строки вийшли, скарга не буде прийнята до розгляду, а сплачені кошти не повертаються. 

   Дуже важливим кроком є розуміння практики АМКУ.

   Звичайно, в Україні не прецедентне право, однак у своїй діяльності АМКУ намагається дотримуватись одних і тих самих підходів при схожих вимогах тендерних документацій. Але слід мати на увазі, но цей принцип не спрацьовує не кожного разу. Так кілька років тому, коли замовник вимагав копію паспорта громадянина України, необхідно було надавати усі 16 сторінок документу. Причому незалежно від того, чи заповнені вони. АМКУ не вважав це дискримінацією. Але понад рік тому практика змінилися, і при схожій вимозі необхідним, на думку АМКУ, є вже заповнені сторінки. Те ж саме стосується копій чи оригіналів документів. Раніше учасник не міг подати замість копії оригінал і навпаки, проте сьогодні це можливо.

   Що робити учаснику, який має намір подавати скаргу до АМКУ і при цьому не достатньо добре знає практику оскаржень?

   Краще звертатися до юристів, які працюють на майданчиках системи Prozorro та відповідних сервісів з пошуку рішень АМКУ з оскарження закупівель.

   Строки витримані, практика АМКУ на користь учасника, що далі? Далі потрібно оформити скаргу у відповідності до вимог ст. 18 ЗУ “Про Публічні закупівлі”. Здавалося, що це є очевидним, проте за статистикою приблизно 14% всіх скарг були не прийняті до розгляду через неправильне оформлення. 

   Відповідно до ст. 18 Закону скарга повинна містити:

  • назва компанії-замовника, чиє рішення чи дії/бездіяльність ви оскаржуєте;
  • ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження;
  • підстави для подання скарги, посилання на порушення закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати;
  • обґрунтування порушення ваших прав
  • вимоги суб’єкта оскарження та їхнє обґрунтування.

   Тобто, всі вищезазначені дані мають бути у скарзі. Вносити потрібно навіть відкриті дані, які можна взяти із закупівлі чи реєстрів, інакше скаргу не приймуть до розгляду, а кошти за неї перерахують до державного бюджету. Як не допустити такого сценарію? Перш ніж подавати скаргу – подивитися відповідний зразок, знайти який ви можете через майданчик, на якому працюєте. 

 

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку