Минулого тижні в Україні 4,2 млн учнів вирушили до школи. Деякі вчаться поряд із домом, а іншим дітям треба долати щонайменше кілька кілометрів в одну сторону двічі на день. Лише до опорних шкіл потребують підвезення майже 100 тисяч дітей.
Опорні школи — це заклади освіти, які створюють у нових, об’єднаних територіальних громадах. Щоб не обслуговувати кожну маленьку школу в селі чи містечку, формують одну велику на цілу громаду. Інші школи стають філіями головної або закриваються. Таким чином вдається створити заклади освіти з хорошим ремонтом та обладнанням, укомплектованими класами та достатньою кількістю вчителів-предметників.
Але до таких шкіл дітей переважно треба підвозити, як і до інших закладів загальної середньої освіти, якщо йти їм надто далеко. Цей момент прописаний в державному санітарному регламенті — місцева влада має організувати довезення школярів, які живуть за 2 кілометри від школи і далі.
Автобуси для цього можна можна орендувати або придбати власні. Якщо місцева влада хоче придбати свої, але бракує коштів, вона може звернутися по співфінансування з державного бюджету. У 2021 році уряд виділив на це 490 млн грн, у 2020 — 600 млн грн, а в 2019 — 500 млн грн. За даними Міністерства освіти і науки, на початку 2021 школам потрібно було ще щонайменше 450 автобусів.
Закупівлі шкільних автобусів у Prozorro
У цьому році місцеві органи влади купили 221 автобус на 404 млн грн. У 2020 році придбали 523 транспортні засоби за 980 млн грн, а в 2019 — 390 за 721 млн грн. Більшість автобусів нові, однак інколи купують і вживані.
У Dozorro порівняли задекларовану потребу в автобусах за даними МОН з даними про закупівлі автобусів в Prozorro станом на 25.08.21. У більшості регіонів на цей час закупівлями не задовольнили потребу у автобусах для опорних шкіл. А в деяких областях придбали більше за потрібне.
Найбільше шкільних автобусів закупили: Дніпропетровщина (34), Полтавщина (26) та Волинь (21). У Закарпатській, Львівський, Рівненській і Вінницькій областях цьогоріч шкільні автобуси поки що не купували.
Які автобуси найбільше купують у Prozorro
За останні 3 роки понад 80% усіх закуплених автобусів майже порівну розділили між собою дві марки транспортних засобів: Ataman і Еталон.
Найпопулярнішими стали автобуси Ataman виробництва ПАТ «Черкаський автобус». Їх купили 506 штук — це 44,6% від загальної кількості автобусів. У школи продавали модель D093S2, її повнопривідну версію D093S201 та версію D093S4 з урахуванням потреб дітей з обмеженою здатністю до пересування.
Власниками компанії-виробника є:
- ТОВ «Інвестиції в розвиток», яке належить Денису Козлітіну — 25%;
- ексдиректор Олександр Дорош — 25%;
- Віктор Коваленко — 9%;
- та ще 348 акціонерів, серед яких є і поточний керівник компанії Віталій Раабе.
У 2000-х «Черкаським автобусом» володів Петро Порошенко через корпорацію «Богдан». У 2009 він передав виробництво Олегу Свинарчуку, який зараз має прізвище Гладковський. Той у 2011 році вивів підприємство зі складу «Богдан» та записав його на ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» та кіпрську фірму «Закнакс Трейдінг Лімітед».
39,7% від загальної кількості придбаних автобусів — а це 450 штук — припадає на автобуси Еталон. У Prozorro продавали модель А08116Ш і версію А08117Ш з урахуванням потреб дітей з обмеженою здатністю до пересування. Автобуси виготовляють дві компанії з корпорації «Еталон»: ТОВ «Чернігівський автозавод» та ПрАТ «Бориспільський автозавод». Щодо останнього у 2021 році порушили справу про банкрутство, однак чернігівська філія заводу працює.
«Чернігівський автозавод» належить компанії «Bodmin AG» (Швейцарія) Петера Швотцера, ТОВ «Бодмін-Україна» Володимира Бутка і ТОВ «Логістичний центр «Еталон»». Останнє записане на тих самих «Бодмін-Україна» та Володимира Бутка. Своєю чергою, «Бориспільським автозаводом» володіє те саме АТ «Bodmin AG» та його спільна з Володимиром Бутком українське ТОВ «Кирайн».
Третю сходинку посіли автобуси Богдан. Їх у Prozorro придбали 99 штук, це 8,7% від усіх. Купували модель А22412 виробництва дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» ПАТ «Автомобільна компанія “Богдан Моторс”». У липні цього року господарський суд Дніпропетровської області визнав компанію банкрутом і розпочав її ліквідацію.
66 автобусів, тобто 5,3%, припало на новостворені автобуси ЗАЗ А08А2В-10. Їх виробляє ПрАТ «Запорізький автомобілебудівний завод». Він належить Таріелу Васадзе і ще одній його компанії — ПрАТ «Українська автомобільна корпорація».
Також замовники купили 7 автобусів KrASZ. Це була нібито нова модель KrASZ P14SB1. Вказано, що її виготовляє харківське ТОВ «ВО “Авто-Холдінг”» Олега Шаблатовича. Раніше товариством володіла Лариса Святаш – дружина колишнього нардепа Дмитра Святаша (Партія регіонів, «Відродження»). АМКУ провів дослідження і встановив, що ці автобуси KrASZ збирають на базі автобуса ПАЗ 4234-04 виробництва ТОВ «Павловський автомобільний завод» (Росія). А це підприємство входить до списку юридичних осіб, які підпадають під санкції.
Скільки коштують шкільні автобуси
Ціни на шкільні автобуси у цьому році майже однакові. Хоча, залежно від характеристик, їхня вартість може варіюватися і в межах мільйона гривень:
- Ataman D093S2 – 1,8–2 млн грн;
- Ataman D093S201, автобус із повним приводом — 2,4 млн грн;
- Ataman D093S4 (із врахуванням потреб дітей з обмеженою здатністю до пересування) — 2,2 млн грн;
- Еталон А08116Ш – 1,7 – 2 млн грн;
- Еталон А08117Ш (із врахуванням потреб дітей з обмеженою здатністю до пересування) — 2,1 млн грн;
- Богдан А22412 — 1,9 млн грн;
- ЗАЗ А08А2В-10 — 1,6 млн грн.
Хто продає шкільні автобуси в Prozorro
Протягом 2019-2021 років автобуси через Prozorro постачали 48 компаній. Найбільше їх продало ТОВ «ТД “Еталон Авто”» із корпорації «Еталон» – на 525 млн грн. Це четверта частина загальної суми таких витрат.
На другомі місці ТОВ «Авто-Бас», яке поставило автобусів Ataman на 225 млн грн. Компанія належить директору Олександру Свідерку із Хмельниччини, який свого часу був спеціалістом ТОВ «Інтер Авто-Трейдинг».
Теж Ataman продавала харківська фірма ПП «Автомобільна компанія «Укравтоснаб» – вона отримала замовлення на 186 млн грн.
Окрім закупівлі самих автобусів, місцевим органам влади потрібно потурбуватися про водіїв, їхній медогляд, технічний огляд та сервіс транспорту та інші організаційні моменти. Сподіваємося, що на це також зможуть виділити достатньо коштів, і діти з педагогами зможуть комфортно добиратися до шкіл.
Автор статті – Ярослав Пилипенко
