Принципи публічних закупівель: що необхідно знати замовнику

31.08.2021 14:36
0
Поділитися на facebook
Поділитись
Дизайн без названия (64)

   Принципи здійснення публічних закупівель регламентовані Законом “Про публічні закупівлі”. Незнання закону, як відомо, не вберігає від відповідальності за його порушення. Якими принципами здійснення закупівель має керуватися замовник, та які наслідки чекають на нього за порушення чинного законодавства? 

   Стаття 5 Закону № 922 регламентує принципи (правила), за якими повинні відбуватися публічні закупівлі. Порушення цих принципів може мати негативні наслідки для замовника: від штрафів на його уповноважених осіб до проблем із отриманням предмету закупівель від переможця. Тому замовникам потрібно завжди пам’ятати про шість основних принципів здійснення публічних закупівель. Варто звернути увагу, що у публічних закупівлях рішення приймають як замовники, так і учасники, тому ці принципи поширюються на всіх учасників даних правовідносин. 

   Розглянемо кожен з принципів закупівель окремо. 

   

   Добросовісна конкуренція серед учасників.

   Це правило більше стосується учасників, ніж замовників. Для останніх важливішим є принцип недискримінації. Втім, недотримання цього принципу, з часом, може негативно позначитися і на замовникові. 

   Непоодинокі випадки, коли учасники з метою найскорішого проведення тендеру виставляють в якості ще одного учасника своє «дружнє» підприємство. Мова йде як про пов’язаних осіб, так і про цілком незалежні один від одного підприємства, які погодилися «допомогти» іншому взяти участь у тендері. 

   В такому випадку АМКУ може визнати, що учасники порушили п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2210 та спотворили результати торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. 

   На перший погляд, для замовника негативних наслідки не настають, адже не він порушив законодавство. Втім з плином часу замовник може втратити цінного постачальника, якщо виявиться, що той раніше спотворював результати торгів. Так, п.п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону № 922 передбачає, що замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі, якщо такого учасника протягом останніх трьох років було притягнуто до відповідальності за зазначене порушення – спотворення торгів.

   Отже, хоч цей принцип прямо не впливає на дії замовника, він може спричинити негативні наслідки пізніше. 

   Максимальна економія, ефективність та пропорційність 

   Одним з найважливіших мотивів запровадження інституту публічних закупівель було те, що гроші держави, а заразом з тим і замовників, потрібно використовувати економно. Тому не дивно, що максимальна економія стала одним з принципів публічних закупівель. 

   Правило ефективності означає, що кожна копійка з бюджету замовника не повинна бути потрачена даремно. А якщо за найменші гроші замовник отримає найкращу якість, то одночасно із правилом ефективності, і вимоги щодо пропорційності будуть збережені. 

   Тобто заразом із найнижчою ціною замовник хоче отримати предмет закупівлі належної якості. Наприклад, за наявності аномально низької ціни, замовник може відхилити таку тендерну пропозицію, якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості. Також, якщо в учасника найнижча ціна, але він не зміг підтвердити, що він має (або може залучити вчасно) певне обладнання, чи відповідну кількість працівників (осіб) відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, це можливо й відповідатиме принципу економії, але правилу ефективності та пропорційності – ні. Так, ціна можливо найменша, але роботи виконуватимуться, приміром, не місяць, а півроку.

  Ще один з прикладів зазначеного принципу – постійне підвищення ціни після укладання договору. Дійсно, ціна учасника може бути найнижчою на момент укладання договору, але він може її постійно збільшувати, тим самим зменшуючи кількість отриманих благ замовником. Наприклад, ціни на пальне та електроенергію можна збільшувати, за певних умов, щодня.

  Отже, наведений принцип є дуже важливим у здійснені закупівель. І хоча не все залежить від волі замовника, можна скласти певний «чорний список» не зовсім надійних постачальників та уникати їхніх пропозицій у майбутньому. 

   Відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель 

   Відповідно до приписів ст. 10 Закону № 922, інформація про закупівлю оприлюднюється та є доступною для всіх бажаючих. 

   Наразі перелік інформації про закупівлю, яка повинна бути оприлюднена (є відкритою) перелічений у ч. 1 ст. 10 Закону № 922. Допоможуть у роботі статті: Що врахувати, коли збираєтеся визнати тендер таким, що не відбувся Чому важливо вчасно оскаржити висновок про результати моніторингу Коригування проєктної документації — два варіанти дій для закупівлі 

   А згідно з ч. 6 ст. 10 Закону № 922, доступ до інформації, що опублікована в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. 

   Тобто з метою збереження коштів держави (місцевої громади) діє правило, за яким будь-яку закупівлю можна відслідкувати. Тож теоретично, якщо будь-яка особа виявить, що публічна закупівля відбувається із порушенням, вона зможе повідомити про це відповідні державні органи.

   На практиці більше шансів отримати реакцію від відповідних органів є в учасників закупівлі (наприклад, поскаржитися на дискримінацію). 

   Втім, вказаний принцип дає можливість поширити будь-кому інформацію про завищену ціну, що пропонують учасники. А, отримавши резонанс у суспільстві через ЗМІ, замовник вже не зможе спокійно придбати, скажімо, ноутбуки за 500 тис. грн за 1 шт. 

   Тож правило, яке забезпечує відкритість та прозорість кожній закупівлі йде на користь усіх платників податків, які фактично формують кошти на витрати замовникам. 

 

  Про недискримінацію учасників, об’єктивне визначення переможця, а також про запобігання корупційним діям та зловживанням читайте на порталі Держзакупівлі у наших колег

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку