Згідно з ЗУ “Про публічні закупівлі”, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Проблематика укладення договорів, які несуттєво відрізняються від умов тендерної документації і, як наслідок, умов тендерної пропозиції – не рідкість.
Наприклад, замовник оголошує торги на закупівлю товару з ознакою безперервного постачання (енергоресурс). Процедура займає більше часу через скарги в АМКУ. Виникає проблема – строки постачання уже не реальні до виконання, адже процедура триває 3 місяці замість очікуваного 1 місяця. А, можливо, наприклад, у проект договору випадково не включено деякі додатки чи пункти.
У справі № 160/4421/20 у замовника виникла схожа проблема.
З матеріалів Постанови Верховного Суду від 05.05.2021:
1) Верховний Суд звертає увагу на частину першу статті 36 Закону № 922-VIII (в редакції, що діяла до 19.04.2020), в якій визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
2) Визначення ж істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Також, згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.
3) Договір укладено між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі 16 березня 2020 року, а тому цілком очевидною є дата початку постачання електроенергії з 19 березня 2020 року, а не з 1 січня цього ж року, як це вказано у додатку № 1 до проекту договору під час надання тендерної документації.
4) Також у ч. 4 статті 36 Закону № 922-VIII не йдеться мова про тендерну документацію. Натомість є застереження до основних вимог до договору про закупівлю за результатами проведення її процедури та неможливість в подальшому зміни істотних умов договору про закупівлю вже після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які встановлені в цій же правовій нормі.
5) Доводи касаційної скарги про те, що у договорі від 16 березня 2020 року № 16/02 міститься пункт 13.9, в якому протиправно зазначено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, який був укладений попереднього року, якщо видатки на цю мету затверджено у встановленому порядку та який відсутній в проекті договору, що міститься в тендерній документації є безпідставними, оскільки за змістом пункт 13.9 укладеного договору кореспондується з положеннями частини п’ятої статті 36 Закону № 922-VIII (в редакції, що діяла до 19.04.2020) та відповідає аналогічному змісту вказаної норми.
В результаті суд спростував доводи ДАСУ щодо невідповідності укладеного договору проекту договору та логічно обґрунтовав позицію. Ця справа стосувалася неправомірності висновка, де ДАСУ як захід усунення порушення зазначили розірвання договору.
Не забувайте, що нормою ст. 164-14 КУпАП передбачена персональна адміністративна відповідальність за укладення з учасником-переможцем договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Отже, будьте уважні при складанні тендерних документацій. Якщо необхідно внести коригування договору, краще укласти додаткову угоду.
Джерело: https://www.prozorlyvi.com/tpost/z4mh20kxh1-pro-ukladennya-dogovoru-pro-zakupvlyu-um