Тендерна документація не повинна містити вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. У випадку ст. 17 не вимагається підтвердження з-поміж іншого публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель (ч. 5 ст. 17 Закону).
Слід наголосити, що закон у чинній редакції не містить прямого обов’язка замовника перевіряти ту чи іншу інформацію у відкритих джерелах. Але, щоб уберегти себе від зайвих проблем, варто все ж користуватися відкритими джерелами. Всі замовники знайомі з цими вимогами та звикли складати документації відповідно до них.
Іноді можуть виникати ситуації, коли перед замовником постає питання, чи відхиляти тендерну пропозицію у разі наявності у відкритих джерелах інформації, яка свідчить про наявність підстави для відхилення. І замовник не може дати однозначної відповіді, як вчинити у такому випадку. Пропонуємо розглянути деякі приклади таких ситуацій.
В Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, наявна інформація про службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі.
У п. 3 ч. 1 ст. 17 закріплено, що замовник відмовляє учаснику в участі в процедурі закупівлі, якщо службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, або фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією. Тобто причиною відмови є доведений факт притягнення до відповідальності конкретної особи, а не лише наявність певної інформації у відповідному Єдиному державному реєстрі, як це передбачено для юридичної особи (п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону).
В реєстрі ( https://corruptinfo.nazk.gov.ua/) обсяг даних досить обмежений, а відбір здійснюється лише за прізвищем, ім’ям та по батькові фізичної особи. Інформація, що наявна лише в реєстрі, не дозволяє однозначно ідентифікувати конкретну фізичну особу. Можливий такий варіант, що до реєстру внесена інформація про повного тезку – іншу особу, яка має таке ж прізвище, ім’я та по батькові.
Саме у такій ситуації опинився один із замовників.
В Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, наявна інформація про Павлова Ігоря Миколайовича, який був притягнутий до відповідальності за корупційне правопорушення. Замовник вирішив, що мова йде саме про представника учасника ТОВ «М***Г» – директора.
Учасник подав скаргу до АМКУ. Орган оскарження запропонував замовнику надати на розгляд Колегії інформацію та документальне підтвердження, що особа, інформація про яку міститься у Реєстрі, є директором ТОВ «М***Г» за ІПН 2453******. Замовник пояснень з питання не надав, оскільки отримання документального підтвердження доказів чи спростувань, що Павлов Ігор Миколайович, дані якого внесені до реєстру, є саме директором конкретної організації за ІПН 2453******, не існує.
Звісно, скарга цілком передбачувано була задоволена. Серед доказів, що надав учасник, наявні витяг з Реєстру, отриманий особисто директором учасника, та копія трудової книжки, яка засвідчує, що директор ТОВ «М***Г» призначений на посаду з 2000 року, від зазначеної дати до дати подання документа не звільнявся, а тому на державній службі на посаді старшого державного податкового інспектора на момент вчинення протиправного діяння, мова про яке йде в реєстрі, перебувати ніяк не міг.
Як діяти, якщо стався схожий випадок?
Насамперед радимо ознайомитися з матеріалами судової справи, в межах якої особу притягнуто до відповідальності, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) та порівняти з іншими документами тендерної пропозиції.
У деяких випадках, відповідно до тексту рішення, можна визначити, що притягнута до відповідальності особа не має відношення до учасника. У тексті рішення може міститися інформація про посаду винної особи та час її перебування на державній службі. Така інформація у сукупності з документами ТП (наприклад, наказом про призначення) може свідчити, що до реєстру внесена інформація про іншу особу.
Документальним підтвердженням, яке засвідчить відсутність підстави для відмови в участі, є витяг з Реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, оскільки містить ІПН особи, а тому її можна ідентифікувати.
Відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» від 09.02.2018 № 166 визначено перелік відомостей, що зазначаються в Реєстрі про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, та перелік підстав, за якими можна отримати витяг з Реєстру.
Згідно з Положенням, замовник не має можливості отримати витяг, але отримати такий витяг може фізична особа щодо даних про себе.
Отже, навіть у випадку наявності у Реєстрі відповідної інформації про фізичну особу ми не радимо відхиляти пропозицію. Краще за все у такому випадку повідомити учасника про необхідність надання ним витягу з Реєстру при завантаженні документів переможця.
Довідка, що автоматично формується в електронній системі закупівель в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України, містить інформацію про наявність заборгованості в учасника процедури закупівлі.
Якщо публічна інформація є доступною в електронній системі закупівель, замовник не вимагає її документального підтвердження.
В електронній системі закупівель автоматично формуються довідки в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України. Така довідка доступна для перегляду за два дні після визначення переможця, інколи пізніше.
Буває так, що у довідці зазначено, що учасник має заборгованість.
Є два можливі варіанти. Перший – в учасника дійсно наявна заборгованість. Тоді для уникнення відхилення, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Закону, такий учасник має надати відповідний документ щодо вчинення заходів щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника. Другий – під час формування довідки сталася помилка. Такі випадки також трапляються. До речі, є також непоодинокі випадки, коли довідка не формується в електронній системі закупівель.
Щоб уникнути проблеми зі встановленням достовірності факту наявності або відсутності заборгованості рекомендуємо встановити у документації вимогу такого змісту:
«Довідка, що видана Державною податковою службою України, про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 року №733, автоматично формується в електронній системі закупівель в результаті інтеграції електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України.
Якщо довідка автоматично не сформувалася в електронній системі закупівель або така довідка містить інформацію про наявність у учасника заборгованості, що не відповідає дійсності, учасник надає отриману ним довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби, чинну на дату подання такої довідки, видану відповідним органом державної фіскальної служби України.
Якщо в учасника наявна заборгованість зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), але учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, надається відповідний документ щодо вчинення таких заходів».
Під час перевірки легітимності довідки МВС замовником виявлено, що довідка не видавалася.
Для підтвердження відсутності підстав для відмови участі, що передбачені п. 5, 6, 12 ч. 1 ст. 17 Закону, переможець надає довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України, для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
Замовники мають можливість перевірити легітимність такої довідки на веб-ресурсі https://wanted.mvs.gov.ua/test/ шляхом внесення в електронне поле номеру довідки та дати народження особи, якій надано довідку. Така перевірка легітимності довідки є правом, а не обов’язком замовника.
Буває так, що замовники при перевірці отримують інформацію, що довідка не видавалася.
Не слід забувати, що інформація на веб-ресурсі в цілому може бути не актуалізована – потрібно просто почекати кілька днів.
У такій ситуації варто запитати у переможця, як він може пояснити, чому легітимність довідки на сайті не підтверджена. Як правило, у випадку підроблення документа переможець під час розмови дає зрозуміти, що довідка й справді недійсна. Для обґрунтування підстави відхилення необхідно надіслати запит до Департаменту інформаційних технологій МВС. У цьому випадку лише офіційна відповідь органу влади може вважатися достовірною інформацією про невідповідність переможця підставам, установленим ч. 1 ст. 17.
Підводячи підсумки, все ж варто діяти по принципу «сім раз відмір – один раз відріж». Не забувайте, що в руках замовника кошти платників податків, а відповідальність за неправомірне відхилення значна.
Статтю підготувала відповідальна редакторка журналу «Консалт Інфо», уповноважена особа в КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», юристка, авторка телеграм-каналу «Prozorливі закупівлі» Дар’я Скрипник
