Плюси, мінуси й перспективи коронавірусних закупівель

15.03.2021 11:03
0
Поділитися на facebook
Поділитись
woman-getting-news-about-coronavirus_74855-5961

   Рік тому Уряд прийняв Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, який спростив для замовників процес закупівель, спрямованих на стримування поширення епідемії коронавірусу та подолання її наслідків. 

   Кабінет міністрів України затвердив перелік товарів, робіт та послуг, які медзаклади могли придбати без конкурентних торгів. На початок березня цього року таких чинних закупівель було зареєстровано понад 144 тисячі на загальну суму близько 30 мільярдів гривень. 

   Коли пандемії тільки розпочалася, ця процедура дійсно допомогла закрити гострі потреби в умовах дефіциту. Пізніше дефіцит зник, і ситуація з закупівлями для боротьби з COVID-19 відносно стабілізувалася. Але все частіше з’являються випадки значних переплат в межах таких закупівель, які виявляють журналісти та громадські активісти. Крім того,  викликає занепокоєння той факт, що багато медикаментів, які потрапили до кабмінівського переліку, насправді використовують зовсім не для лікування пацієнтів з коронавірусом. 

   Ми вирішили запитати  експертів, нардепів, посадовців та замовників про плюси і мінуси, а головне — про подальші перспективи так званих «коронавірусних закупівель».

    Представники лікарень вважають, що дуже важливо замовляти медикаменти максимально швидко, реагуючи на появу нових штамів вірусу та методів його лікування. «Допоки у країні карантин, скасовувати подібний вид закупівель недоцільно. За останній рік протокол лікування коронавірусу неодноразово змінювався, тож спрогнозувати, які саме препарати мені будуть конче важливі вже через місяць, фактично неможливо», — наголошує Геннадій Сябренко, головний лікар Кіровоградського обласного госпіталю ветеранів війни. «Ми спілкуємось з колегами із Закарпаття, Івано-Франківщини, Львівщини — територій, де зараз доволі напружена ситуація з «короною», і бачимо, що обставини змінюються чи не щоденно. Сьогодні тобі потрібно одне, а завтра зовсім інше. На жаль, звичайні відкриті торги для нинішнього становища не підходять. Занадто все довго відбувається, а зараз працювати потрібно надзвичайно оперативно».

   Наталія Сакун, закупівельниця Мелітопольської багатопрофільної лікарні інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги підтримує цю точку зору. «Із початку пандемії ми вже навчились планувати свої потреби наперед, тому якісь базові речі, навіть якщо вони є в переліку і їх можна купити напряму, стараємось все ж замовляти через відкриті торги. А втім, всього не передбачиш, тому поки триває пандемія, карантинні обмеження, скасовувати коронавірусну процедуру закупівель, як на мене, недоцільно. До того ж кількість пацієнтів може суттєво змінюватись — у піковий період їх було багато, зараз менше, однак що буде далі, спрогнозувати важко». 

   Але постачальники у своїх позиціях неоднозначні. Сергій Муханьков, співвласник ТОВ «Бренд Актівейшн», що реалізує засоби індивідуального захисту та кисневі концентратори, вважає, що частину частину товарів із затвердженого Кабміном списку варто було б уже прибирати. «Наразі ми можемо бачити значний спад на ринку медтехніки у порівнянні з минулим роком. Лікарні задовольнили свою першочергову потребу і тепер більш виважено підходять до питання придбання того чи іншого обладнання. А втім,  купують це обладнання у «своїх» підрядників, з якими вже мали справу. Тоді як конкурентних торгів, на які можна було б прийти не місцевій компанії, майже не оголошують. Звісно, багато чого залежить від епідеміологічної ситуації, і ми готові працювати за будь-яких умов. Та все ж, як на мене, варто поступово повертатись до практики відкритих тендерів і аукціонів, на яких замовники зможуть обирати дійсно вигідних постачальників, не переплачуючи в рази за придбаний товар», — розповідає підприємець та додає, що фармринок у цьому питанні ще довго буде торгувати напряму. 

   Керівник ТОВ «Софія» Світлана Карпусь погоджується з  думкою вище. Очолюване нею товариство вже встигло продати за ковідними контрактами фармпродукції на понад 3,7 мільйона гривень. “Така процедура досить сильно спрощує життя як замовникам, так і учасникам”, – вважає Світлана. «Звісно, так простіше, швидше, можна обговорити всі деталі контракту до підписання. Але ми готові до повернення традиційних тендерів. Якщо фірма працює чесно, не намагається втулити в договір те, чого немає в дозволеному переліку, то і на відкритих торгах вона буде вести чесну боротьбу. Це нормальні ринкові відносини. У будь-якому разі, питання із закупівлями вирішуватиме Уряд», — резюмує пані Карпусь.

   Генеральний директор ДП «Прозорро» Василь Задворний одним з перших відгукнувся на нашу пропозицію обговорити ситуацію. Він впевнений: Україна дозволила укладати прямі контракти для закупівель в рамках боротьби з COVID-19, і це було абсолютно виправданим кроком. Але тепер ситуація поступово змінюється, і ковідні закупівлі також потребують значних змін. «Насамперед варто переглядати список товарів, які можна закупити в межах боротьби з COVID-19, не лише в сторону збільшення (що часто є обґрунтованим), а і в сторону зменшення. Окрім цього, варто розвивати централізовані закупівлі товарів для боротьби з COVID-19 через ЦЗО та просувати Prozorro Market, як альтернативну можливість купувати  невеликі партії медтоварів і засобів індивідуального захисту за вигідними цінами.» 

   Радикальнішою у своїх поглядах є ексдержавна уповноважена Антимонопольного комітету України, співзасновниця платформи «Ліга антитрасту» Агія Загребельська. Вона підтримує дії уряду на початковому етапі запровадження «ковідних закупівель» та оцінює їх на четвірку за п’ятибальною шкалою, але зауважує, що  приблизно півроку необхідності в таких закупівлях вже немає. Тож їх треба було б скасувати.

   «Усі необхідні товари з квітня 2020 року вже мали б бути давно придбані. Потреби розраховані та заплановані. Закупівельний процес повернутий у звичне русло. Однак зрозуміло, що окремим посадовцям зручно купувати товари напряму, без зайвих клопотів з проведенням їх у Prozorro, конкуренцією, оскарженнями до АМКУ та моніторингами. Не виключаю, що бездіяльність держави та продовження дії таких процедур, може бути наслідком певного лобізму з боку цих осіб.

   Натомість, український бюджет продовжує втрачати гроші через відсутність конкуренції, що призводить до закупівлі ковідних товарів за завищеними цінами та корупції. А бізнес не має можливості захистити свої права. 

   Втрати від зволікання великі, і з кожним днем вони збільшуються. Переконана, що значну їх частину ми поки не бачимо. Бо наслідки спотворення та обмеження конкуренції на ринку, що однозначно мають місце з ковідними товарами, проявляються згодом. І надалі на те, щоб їх усунути та відновити конкуренцію, ми витратимо не один рік та чимало державних ресурсів», — резюмує експертка. 

   Підтримують цю думку й виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик та експерт з публічних закупівель, виконавчий директор ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Юрій Кузько. Вони впевнені, що невідкладні потреби лікарень вже вдалось закрити, а надалі варто поступово відмовлятись від процедури COVID-19: або шляхом поступового обмеження кола замовників, що мають право її застосувати, або повним скасуванням таких закупівель.

   Ще один варіант — це поступова відмова і плавний перехід до конкурентних процедур. Директор Програми інноваційних проектів Іван Лахтіонов пояснює: «Наразі може бути важко раптово і повністю відмовитися від коронавірусних закупівель. Пандемія не закінчилася: ситуація може знову раптово погіршитися. Можливість купувати найнеобхідніше без аукціонів для лікарень можна зберегти. Однак водночас варто поступово обмежувати перелік справді найнеобхіднішими товарами — закупівлі яких неможливо спланувати. Решту крок за кроком переводити на конкурентні процедури.» Ще він зауважує, що відкриті торги — це не єдина конкурентна процедура в Prozorro, і вони справді можуть тривати довго. Водночас спрощені закупівлі займають значно менше часу, але дозволяють досягти кращої економії, ніж неконкурентні процедури. Гарним прикладом є Медичні закупівлі України.

   У Верховній Раді не виключають можливість коригування процедури «коронавірусних закупівель» під потреби часу. Ситуацію контролюють – у цьому нас запевнив народний депутат України Андрій Мотовиловець. Він наголосив: «Перспективи продовження функціонування таких закупівель, як окремої процедури, залежать від вакцинації та розвитку хвороби. Парламент готовий швидко реагувати на ситуацію».

   Отже говорити про скасування коронавірусних закупівель в Україні, мабуть, ще рано. Однак те, що перелік товарів, робіт та послуг, які можна купувати за цією процедурою варто коригувати, а визначення замовника, що може скористатись цією можливістю – деталізувати, сумнівів не викликає. 

   Статтю підготував Лісниченко Павло dozorro.org

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку