Нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, яка вступила в дію 19 квітня 2020 року змінила багато аспектів для проведення державних закупівель. Звичайно, змінився і порядок оскарження закупівель, про який ми писали раніше.
Постачальникам процедура оскарження, зазвичай, завдає багато різних проблем, а для того, щоб їх уникати, потрібно добре розбиратись у цьому. Сьогодні ми вирішили показати для Вас декілька прикладів оскаржень, які поступали до Антимонопольного комітету України (АМКУ).
Бенефіціарний власник
У закупівлі форменого одягу замовник відхилив учасника через відсутність інформації про бенефіціара товариства. Постачальник підготував і подав скаргу до колегії Антимонопольного комітету України, де зазначив, що закон “Про публічні закупівлі” містить посилання саме на ч. 9 ст. 9 закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”. Там вказано, що інформація про бенефіціарного власника надається лише у разі, коли засновником є юридична особа. У випадку ж нашого учасника, засновником і бенефіціарним власником є фізична особа. Відповідно вказана норма його не стосується.
Звичайно, АМКУ підтримав таку позицію, задовольнив скаргу і поновив учасника на прекваліфікації, де він став – переможцем.
Документи, які можна виправляти
Багато кого цікавить питання щодо права на завантаження документів, які не були подані на етапі прийому пропозицій. У Законі, а саме в ч. 16 ст. 29 вказано: “якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель”.
У такій ситуації, найчастіше, АМКУ стає на бік учасників , які не завантажили документи, що можна виправляти. Йдеться мова про кваліфікаційні критерії і повноваження підпису. Тож замовник має надавати їм право на завантаження цих документів.
24 години на КЕП/ЕЦП
Дуже часто замовники вимагають наявність КЕП/ЕЦП. Замовник повинен чітко прописувати вимогу у тендерній документації.
Наприклад, зазначити, що учасник повинен підписати пропозицію КЕП/ЕЦП. Але, що ж робити учаснику, який не виконав цю вимогу? Позиція Антимонопольного комітету така, що електронний підпис не входить до переліку невідповідностей, які можна виправити згідно ст. 29 закону. Оскарження у закупівлі це підтверджує.
Для того, щоб зрозуміти чи підписувати, потрібно уважно читати документацію.
Але процедура накладання КЕП/ЕЦП дуже швидка, тому, щоб не завдавати собі зайвих проблем, краще підписуйте одразу.
При цьому звертайте увагу на те, щоб підписання відбулося саме електронним підписом, а не електронною печаткою. Були випадки, коли плутали електронний підпис з печаткою і така неуважність призводила до відхилення пропозиції.
Оскарження відміни тендеру
За старою редакцією Закону учасники могли оскаржити тільки дії замовників. З 19 квітня цього року рішення колегії Антимонопольного комітету є обов’язковими для замовників, адже раніше могли просто відмінити тендер, а тепер потрібно оскаржувати відміну.
Виконати його вони повинні протягом 30 днів. За невиконання чи несвоєчасне виконання передбачено штраф для керівника замовника.
Отже, процедура оскарження є дієвим механізмом захисту своїх прав у публічних закупівлях. Але такий інструмент потрібно використовувати із знаннями практики, адже не факт, що АМКУ задовольнить Вашу скаргу.
Потрібно розуміти у яких випадках необхідно застосовувати оскарження, а коли ні.
Але, якщо Ви на 100 % впевнені, що Ваші права були порушені — не подавайте скаргу та очікуйте на задоволення скарги від АМКУ.
При написанні статті використані матеріали infobox.prozorro.org