Оскарження спрощених закупівель: як діяти

09.06.2021 16:16
0
Поділитися на facebook
Поділитись
Дизайн без названия (48)

   Як ми знаємо, спрощені закупівлі не підлягають оскарженню і це створює передумови для зловживань з боку недобросовісних замовників. Але учасник все ж має право звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів, але далеко не кожний учасник це робить. Очікувана вартість не дуже висока і часом не виправдовує витрачених часових, людських та фінансових ресурсів, необхідних для підготовки позову. А також, нажаль, віра в українське правосуддя у багатьох відсутня. Але все ж таки останнім часом таких звернень все більше. 

   Як замовнику зрозуміти, що спрощену закупівлю оскаржено, і як діяти далі, мова піде далі.

  1. Подання позову

   Якщо учасник спрощеної закупівлі наважується на оскарження, то частіше позов стосується рішень замовника, ухвалених після аукціону.

   Це обумовлено тим, що вимагати у судовому порядку внести зміни в оголошення про проведення спрощеної закупівлі безглуздо (період уточнень завершується протягом кількох днів із дати оголошення). Залишається лише вимагати визнати незаконним та скасувати рішення уповноваженої особи про проведення спрощеної закупівлі у зв’язку з незаконністю вимог до учасників.

    Але знову виникає питання доцільності. У разі задоволення цих вимог, як наслідок, втрачають своє юридичне значення всі дії учасників закупівлі, що були здійснені ними в межах цієї закупівлі до її скасування. У зв’язку з цим, просто неможливо надати ефективний захист прав позивачу (учаснику) та фактично довести, як саме прийняття рішення про проведення спрощеної закупівлі, само по собі, порушує його права. Адже якщо умови закупівлі учасника не влаштовують, він не здатен їх виконати, то він не учасник, а простий споглядач.

   Звичайно, учасники, які не задоволені рішеннями замовника, попередньо дають про це знати шляхом направлення вимоги в електронній системі закупівель. Отже, якщо ви отримали таку вимогу після аукціону та ухвалення рішень по відповідності учасників, радимо десь занотувати реквізити скаржника та короткий опис суті звернення, оскільки кожен автор такого звернення – ваш потенційний позивач.

   Ми рекомендуємо не нехтувати обуренням учасників. Якщо вимоги обґрунтовані, краще одразу вирішити питання та скасувати незаконно ухвалені рішення.

  1. Як діяти після отримання позову?

   В першу чергу, вам потрібно оцінити ситуацію: наскільки позовні вимоги є обґрунтованими та які шанси замовника перемогти. Це можна зробити самостійно або з допомогою фахівців. 

   Оскаржувати рішення замовника слід до господарського суду, оскільки спір насамперед стосується відносин, що передують укладенню господарського договору. 

   Адміністративні позови з тих самих питань також трапляються.

   До речі, якщо ваш учасник звертається саме до адміністративного суду, ви маєте слушну нагоду вимагати закриття провадження на підставі ст. 238 КАС України, оскільки справа не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства. 

   Тут важливо зазначити, що оскарження спрощеної закупівлі не зупиняє перебігу такої. Зупинка також не може виступати як забезпечення позову. Адже, згідно з ч. 12 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру. Аналогічна норма міститься і у ч. 6 ст. 151 КАС України.

   Не забувайте про те, що багато позовів можуть бути не задоволені з причини неправильного обґрунтування позовних вимог.

   Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджують наявність порушення права особи є підставою для відмови у задоволенні такого позову. 

   Відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 

  • визнання правочину недійсним;
  • припинення дії, яка порушує право; 
  • відновлення становища, яке існувало до порушення; 
  • визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 

   Позивач при зверненні до суду з позовом повинен сформулювати заявлені вимоги таким чином, щоб вони відповідали ефективному способу захисту права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо мати наслідком повне припинення порушення прав та охоронюваних законом інтересів.

   У цьому полягає принципова відмінність від скарги до АМКУ, де, як свідчить практика, достатньо просто віднайти будь-яке порушення законодавства у процедурі та оплатити вартість подання скарги.

   При зверненні до суду учасник має довести, що саме він – той самий  законний переможець та сторона договору, якого усунули в незаконний спосіб. Адже далеко не всі учасники юридично обґрунтовано формують свої позовні вимоги. 

   Часто учасники не використовують своє право звернутися за роз’ясненням до замовника у період уточнень, і це є великою помилкою. Суди у деяких випадках критично ставляться до доводів позивача щодо неоднозначності якоїсь вимоги замовника, яку учасник розтрактував на свій розсуд. 

  1. Що робити, якщо позов задовольнили?

   Нагадуємо вам, що рішення суду можна оскаржити в апеляційному порядку. І оскаржувати варто лише за наявності вагомих підстав, яких може виявитися достатньо.

   Якщо ви вирішили не оскаржувати, необхідно ознайомитися із текстом рішення та вже потім вжити відповідних заходів. Одна справа, якщо суд просто скасує якесь рішення, інша – визнання договору недійсним.

   Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі визнання правочину недійсним кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення – відшкодувати вартість того, що одержано. Якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ст. 216 ЦК України).

   Порада замовнику:

   Щоб уникнути оскаржень, чітко формулюйте вимоги, не перевантажуйте їх непотрібними документами та справедливо оцінюйте пропозиції. І тоді жоден суд не задовольнить позов, що  направлений проти вас.

   

  Статтю підготувала відповідальна редакторка журналу «Консалт Інфо», уповноважена особа в КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», юристка, авторка телеграм-каналу «Prozorливі закупівлі» https://t.me/zakupivli Дар’я Скрипник

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку