Оборонні закупівлі: чи потрібні спрощені торги

08.10.2020 11:20
0
Поділитися на facebook
Поділитись
105948292_2769976379939544_4364883666833419137_o

   Закон України “Про оборонні закупівлі” вводить нову процедуру “спрощені торги”, який набув чинності 1 січня. 

   Державні замовники у сфері оборони можуть застосовувати спрощені торги,  якщо відомості про закупівлю не становлять державної таємниці:

  • у період дії особливого періоду в Україні; 
  • у період введення надзвичайного стану;
  • у період проведення антитерористичної операції;
  • у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

   Чим процедура відрізняється від відкритих торгів?

  1. Період подання пропозицій учасників та ознайомлення з тендерною документацією складає 6 робочих днів. А період оцінки найбільш економічно вигідної пропозиції — 3 робочих дні з правом надання учаснику 24 годин на виправлення невідповідностей вимогам у тендерній пропозиції.
  2. Період подання скарг на умови тендерної документації — не пізніше 2 робочих днів до завершення періоду подання пропозицій. А період можливості подання скарги на дії замовника щодо кваліфікації становить 4 робочі дні після публікації наміру про укладання договору.
  3. Термін укладання договору становить не менше 4 днів, але не більше 10 днів. 

   Окрім спрощеної процедури замовники матимуть й інші опції: відкриті торги, закупівлі за рамковими угодами, конкурентний діалог. 

   З чого все почалося?

   Коли почалася антитерористична операція внаслідок військової агресії Росії, у нашої армії практично не було запасів, тому Міністерству оборони дозволили застосовувати переговорну процедуру закупівлі до всіх предметів тилового забезпечення. Після цього виникло велике питання, як все спростити?

   Саме тоді на початку 2015 року народилась ідея провести експеримент: спробувати в короткі терміни проводити відкритий відбір майбутніх учасників переговорної процедури з визначенням ціни через систему Prozorro, яка в той час перебувала у пілотному режимі. 

   На основі експерименту в 2016 році розробили Закон “Про гарантоване забезпечення потреб оборони”. Він врахував алгоритм процедури, були закладені механізми оскарження процедури та відхилення недобросовісних постачальників, проведення переговорів. Також там вперше з’явився вже всім відомий порядок виправлення невідповідностей в документах учасника протягом 24 годин. 

   Ситуація зараз

   Змінилося багато що, а особливо забезпечення Армії. Замовник об’єктивно має можливість здійснювати ефективне планування для своєчасного забезпечення потреб оборони. Станом на зараз, наприклад, основний замовник в сфері оборони — Міністерство оборони — приблизно ⅔ всіх своїх публічних закупівель здійснює через “переговорну процедуру для потреб оборони”.

   Але, окрім багатьох плюсів, пришвидшена процедура закупівлі має і деякі мінуси та ризики:

  • замалий термін для повноцінного аналізу тендерної документації та можливості її оскарження для учасників;
  • дуже стислий термін надання відповідної документації учасником після публікації наміру про укладання договору;
  • можливість замовника укласти договір, якщо є хоча б одна пропозиція.

   Чи справді це швидше?

   Один із важлвих факторів проведення цієї процедури – строки. Але чи є це правдою?

   Проаналізувавши строки проведення відкритих торгів, можна зробити такі висновки:

  • середній термін проведення процедури відкритих торгів — 47,5 днів;
  • Середній термін проведення “переговорної процедури для потреб оборони” — 44,9 днів.

    Отже, згідно аналізу строки проведення процедур не набагато відрізняються. Це може залежати від того, що засовники ставлять довгий строк подання пропозицій, не мінімальний. Або причина може бути через внесення змін у тендерну документацію, надання роз’яснень, дискваліфікації учасників і багато скарг.

   Ефективність

   Незважаючи на те, що процедура закупівлі може відбуватись, якщо тільки є одна пропозиція, то згідно аналізу третина таких закупівель не відбувається. У чому ж причина?

   Закупівля може стати неуспішною з різних причин:

  • замовник недостатньо попрацював з ринком: погано проінформував та залучив учасників перед проведенням тендеру; 
  • через стислі строки потенційні учасники не встигли підготувати пропозиції;
  • постачальники просто бояться працювати з бюджетними організаціями, бо вони можуть відстрочувати платежі за договорами, раптово зменшити обсяг закупівлі через скорочення фінансування; водночас за порушення договорів з такими замовниками передбачені штрафи.

   З ефективністю переговорної процедури для потреб оборони можна посперечатися. Відповідно вже зараз ми можемо робити припущення і щодо того, чи будуть ефективними спрощені торги. Нажаль, перспектива невтішна. Водночас нова процедура містить ті ж самі корупційні ризики. Критерій “гарантованого забезпечення потреб оборони” / застосування в період особливого стану / надзвичайного стану / відсічі збройної агресії не є дієвим. 

   Рішення проблеми

   На сьогоднішній день потрібно визначати додаткові критерії для застосування цієї процедури. 

   З одного боку, це дозволить проводити швидку ринкову процедуру, коли необхідно. А з іншого — не дасть можливості здійснювати більшість закупівель, уникаючи класичних процедур відкритих торгів, коли для цього немає жодних підстав. 

   Процедура для державних замовників в сфері оборони потрібна та буде актуальною, але необхідні чіткі критерії застосування, щоб задовольнити об’єктивні потреби замовника і проводити закупівлі ефективно..

   Загалом успішна реалізація нового Закону «Про оборонні закупівлі» залежить від багатьох законів та підзаконів, які потрібно розробити для ефективності використання цієї процедури державним замовникам.

 

   При написанні статті використані матеріали https://dozorro.org/

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку