Готуючись до закупівель, замовники не завжди пам’ятають про такий нюанс як «нецільове використання бюджетних коштів». Що це таке, та які штрафи очікують, якщо проігнорувати цей важливий аспект, — дізнайтеся просто зараз.
Що таке нецільове використання бюджетних коштів?
Оскільки замовники для здійснення закупівель використовують бюджетні кошти, то окрім приписів Закону № 922, вони мають керуватися й правилами, встановленими Бюджетним кодексом України (далі — БК).
Так, у ч. 1 ст. 119 БК передбачено, що нецільовим використанням бюджетних коштів — це їх витрачання на цілі, що не відповідають:
- бюджетним призначенням, що встановлені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Такий закон та рішення унікальні для кожного року;
- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Тобто, за своєю суттю, нецільове використання бюджетних коштів є випадком, коли замовник спрямовує виділені йому кошти на закупівлю, яка не передбачена у планах держави/місцевої громади, або яка є — «зайвою».
Приклади нецільового використання бюджетних коштів
В залежності від діяльності замовника, приклади можуть відрізнятися, але для загального розуміння наведемо декілька.
Відповідно до п. 8 постанови КМУ від 04.03.2004 р. за № 269 (зі змінами), зарахування та використання коштів, що перераховані установам, здійснюється згідно з вимогами бюджетного законодавства для поліпшення умов перебування осіб в установах, (закладах), в яких особи перебувають на повному державному утриманні. При цьому, перелік ТМЦ, робіт і послуг, на закупівлю яких спрямовуються зазначені кошти, затверджується Мінсоцполітики.
Своєю чергою, Мінсоцполітики видав Наказ № 150 від 20.03.2012р. (зі змінами), в якому чітко визначений перелік ТМЦ, робіт, послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, що підлягають перерахуванню ПФУ та його структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад установам, де особи перебувають на повному державному утриманні.
Тобто, якщо замовник придбає певні ТМЦ/роботи/послуги, що не вказані у такому переліку, його можуть звинуватити у нецільовому використанні бюджетних коштів.
Також, замовники повинні дотримуватися приписів КЕКВ.
Наприклад, закладу потрібно зробити ремонт невеличкої ділянки даху. В цьому випадку за КЕКВ замовник має використати код «2240», тобто «оплату послуг (крім комунальних». Якщо ж він використає код «3130» — «капітальний ремонт» це — може бути розцінене, як нецільове використання.
Про відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів читайте у статті наших колег на порталі Держзакупівлі