Як ви знаєте, під час проведення процедур закупівель всі документи, підготовлені замовником, викладаються українською мовою. Також, за рішенням замовника, документи можуть одночасно мати переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою, що вказано в ч. 9 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, тут все зрозуміло – викладення усіх документів замовника українською мовою є його прямим обов’язком, а не його правом.
А що робити учасникам? Законом не передбачено, якою мовою слід готувати тендерні пропозиції учасникам. Виходить, все залежить від встановлених вимог у тендерній документації замовника, де він має право вимагати подання учасниками усіх документів або їх частин державною мовою. Крім того, Законом не заборонено вимагати подання пропозицій виключно іноземною мовою, наприклад, російською чи англійською.
Як діяти учаснику, якщо замовник взагалі не визначив вимогу щодо мови? Адже тендерна пропозиція, викладена іншою мовою, ніж та, що вимагається тендерною документацією, підлягає відхиленню.
Якщо вас також хвилює це питання, пропонуємо вам роз’яснення Уповноваженого органу, яке допоможе у розумінні того, як діяти, щоб у вирішальний момент не втратити перемогу.
Давайте розглянемо випадок подання учасником документів виданих іноземною державою та ознайомимось із роз’ясненням Уповноваженого органу з цього приводу.
На офіційному сайті Мінекономіки оприлюднено запит № 745 наступного змісту: «Прошу надати роз’яснення стосовно наступного питання: у спрощеній закупівлі на підтвердження виконання кваліфікаційних вимог учасником було подано документ, що був виданий в іноземній державі та викладений іноземною мовою, також учасник додав власноруч зроблений переклад українською мовою. В умовах оголошення про проведення спрощеної закупівлі не було жодних згадок про мови, якими можуть бути подані пропозиції. Чи зобов’язаний був учасник, що подав документи, видані в іноземній державі, здійснити їх легалізацію відповідно до статті 13 ЗУ “Про міжнародне приватне право”, щоб визнати ці документи офіційними та дійсними на території України для подання в пропозиції? Чи зобов’язаний учасник, для визнання офіційним документа, викладеного іноземною мовою, і подальшого подання його у складі пропозиції, здійснити передбачену процедуру нотаріального засвідчення перекладу документа?».
Відповідь Мінекономіки на вказане офіційне звернення наступна: «Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. Своєю чергою, виходячи з частини 3 статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім цього, згідно з частиною 7 статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
Поряд з цим частиною 13 статті 14 Закону встановлено обов’язок замовника відхилити пропозицію у разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю».
Отже, чітко визначені у тендерній документації вимоги є запорукою отримання саме тієї пропозиції, що потрібна, тому до цього моменту слід ставитися дуже серйозно, навіть у мовному питанні.
Згідно п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених ч. 2 ст. 22 Закону, зокрема щодо мови, якою повинні бути складені тендерні пропозиції.
Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію про мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції. Отже, законодавством замовнику надано право встановлювати мову подання тендерних пропозицій самостійно, але не все так просто.
З 04.12.2020 в електронній системі закупівель з’явився новий функціонал, а саме: мова подання. Мова, якою повинні бути складені тендерні пропозиції, зазначається автоматично — українська. Тому в оголошенні про проведення відкритих торгів, тендерній документації замовникам варто зазначати наступну вимогу, наприклад:
Під час проведення процедур закупівель усі документи, що подаються замовником, викладаються українською мовою, а також за рішенням замовника одночасно всі документи можуть мати переклад на іншу мову. Визначальним є текст, викладений українською мовою. Мова тендерної пропозиції — українська.
Стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення у вигляді скорочень та термінологія, пов’язана з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами, викладаються мовою їх загальноприйнятого застосування.
Вся інформація розміщується в електронній системі закупівель українською мовою, крім тих випадків, коли використання букв та символів української мови призводить до їх спотворення (адреси мережі Інтернет, адреси електронної пошти, торговельної марки (знаку для товарів та послуг), загальноприйняті міжнародні терміни). Тендерна пропозиція та всі документи, які передбачені вимогами тендерної документації та додатками до неї, складаються українською мовою.
Викладені іншими мовами документи або їх копії у складі тендерної пропозиції, які подаються учасником, повинні надаватися разом з їх автентичним перекладом на українську мову.
До речі, немало замовників у тендерній документації передбачають, що документи учасника можуть подаватися російською мовою. Але ми радимо замовникам не встановлювати таку вимогу в тендерній документації, оскільки зазначена в оголошенні про проведення відкритих торгів інформація має відповідати тендерній документації замовника.
З відкритими торгами все зрозуміло, а от у спрощених закупівлях законодавством не передбачено встановлення мови, якою повинні готуватися пропозиції учасників. Проте Законом передбачено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Все ж радимо замовникам самостійно встановити вимогу щодо мови складання документів, які надаються у складі пропозиції учасника, наприклад:
Під час проведення спрощеної закупівлі всі подані замовником документи викладаються українською мовою, а також можуть мати одночасно автентичний переклад на іншу мову за його рішенням. Визначальним є текст, викладений українською мовою. Мова пропозиції учасника — українська.
Стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення у вигляді скорочень та термінологія, пов’язана з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами, викладаються мовою їх загальноприйнятого застосування. Уся інформація розміщується в електронній системі закупівель українською мовою, крім тих випадків, коли використання букв та символів української мови призводить до їх спотворення (адреси мережі Інтернет, адреси електронної пошти, торговельної марки (знаку для товарів та послуг), загальноприйняті міжнародні терміни). Пропозиція та всі документи, які передбачені вимогами оголошення про проведення спрощеної закупівлі та додатками до нього, складаються українською мовою.
Викладені іншими мовами документи або їх копії у складі тендерної пропозиції, які подаються учасником, повинні надаватися разом з їх автентичним перекладом на українську мову.
Зверніть увагу! Якщо замовник чітко не встановив окрему вимогу щодо надання нотаріального перекладу або перекладу, зробленого у центрі перекладу, учасник процедури закупівлі або спрощеної закупівлі надає переклад у будь-якому вигляді, навіть, зроблений самостійно.
Автор статті – Наталія Чабан, заступник головного редактору журналу “Радник в сфері державних закупівель”