Державна аудиторська служба України — головний контролюючий орган у сфері публічних закупівель. Але останнім часом постає питання, наскільки цей контроль ефективний. За даними самої Держаудитслужби, у 2019 році вона здійснила 8,8 тис. моніторингів закупівель і за їх результатами склала 539 протоколів. А фактично замовники сплатили лише 43 штрафи.
З яких причин до відповідальності притягнули так мало порушників? Одна з найбільш важливих полягає в тому, що раніше у Кодексі України про адміністративні правопорушення містилося досить мало порушень, за які замовника можна було притягнути до відповідальності, строки притягнення були обмежені , а накласти штраф можна було лише тільки через суд.
Мала суттєво змінити ситуацію нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, що набула чинності у квітні 2020. Вона розширила перелік порушень, а також підвищила і диференціювала суми штрафів. Аудитори отримали право накладати штрафи і за незначні порушення у розмірі 1700 грн, а за повторні — 3400 грн. Строк накладання стягнень для деяких правопорушень також збільшився.
За допомогою професійного модуля аналітики BI Prozorro колеги з Dozorro проаналізували діяльність аудиторів з 19 квітня 2020 року по 27 травня 2021.
Аудитори контролюють дотримання правил у закупівлях кількома способами: проводять оперативні моніторинги закупівель, перевірки і ревізії.
У даному випадку моніторинг можна здійснювати винятково щодо закупівель, які провели за процедурами у розумінні Закону “Про публічні закупівлі”. Інші порушення можна проконтролювати вже в межах перевірок і ревізій замовників.
За результатами моніторингів аудитори публікують у системі свої висновки. У разі виявлення порушення вони, як правило, зобов’язують замовника його усунути і часто вказують, яким саме способом. На виправлення замовники мають 5 робочих днів, після чого аудитори можуть накласти штраф – самостійно за незначне порушення, а за більш суттєве через суд. Водночас замовник може оскаржити висновки за результатами моніторингу до суду.
За досліджуваний період за порушення в закупівлях наклали 597 штрафів. 35 — за результатами перевірок і ревізій і 562 — за результатами моніторингів.
Моніторинги виявилися найбільш результативними за критерієм “кількість штрафів”.
З 20 квітня 2020 по 27 травня 2021 аудитори провели 8887 моніторингів закупівель 3994 замовників.
Приблизно у 82% випадків аудитори підтверджують порушення. Але дуже рідко, лише у 2,9%, вони зазначають у Prozorro, що замовник усунув порушення, хоча і зобов’язані вказувати про це у системі. За логікою Закону, за решту порушень аудитори мали б притягнути замовників до відповідальності.
Однак на практиці за результатами моніторингів аудитори наклали 562 штрафи, а це менше 8% від виявлених порушень, усунення яких вони не підтвердили.
Різні офіси Держаудитслужби показують різну ефективність щодо моніторингів. Наприклад, найбільше моніторингів провів головний офіс Державної аудиторської служби України — 1247, найменше — Північний офіс Держаудитслужби у Вінницькій області — 36.
Цікаво, що замовники, яких найбільше моніторили аудитори, чомусь так і не були притягнуті до відповідальності. Усі троє мали багато підтверджених порушень:
Відділ підготовки та проведення закупівель за напрямком тилового забезпечення Міністерства оборони — аудитори промоніторили 82 його закупівлі, у 71 виявили порушення. 38 висновків замовник оскаржив.
Управління капітального будівництва Чернігівської ОДА — аудитори промоніторили 70 його закупівель, у 52 виявили порушення.
КП “Київтеплоенерго” — аудитори промоніторили 46 його закупівель, у 27 виявили порушення, 1 моніторинг ще на етапі здійснення. 24 висновки замовник оскаржив.
Останнім часом замовники частіше оскаржують висновки за результатами моніторингів. І не дарма, адже переважно суди стають саме на бік замовників. За даними дослідження ТІ Україна, у 2018-2019 роках оскаржували 3% висновків, після 19 квітня 2020 — понад 12%.
За досліджуваний період за порушення в закупівлях всього наклали 597 штрафів на 1 944 800 грн, але деякі з них скасував апеляційний суд після оскарження. В результаті загальна сума накладених 584 штрафів становила 1 674 500 грн.
Найчастіше аудитори самостійно накладають штрафи (1700 грн або 3400 грн за повторне порушення). У 550 випадках замовників притягнули до відповідальності, бо вони:
- порушили порядок визначення предмета закупівлі (наприклад, вказали не той код CPV або придбали послуги як роботи)
- не надали роз’яснення щодо тендерної документації, або надали їх невчасно
- склали тендерну документацію не у відповідності до Закону (наприклад, не вказали кваліфікаційні критерії)
- встановили розмір тендерного забезпечення пропозиції, що перевищує межі, встановлені законом
- порушили строки оприлюднення інформації про закупівлю або просто її не оприлюднили
- порушили строки розгляду тендерних пропозицій
- не надали інформацію або документи у випадку, коли це передбачено законом
Отже, переважно йдеться про несуттєві порушення.
За більш серйозні, аудитори притягують замовників через суд, коли замовник:
- не відхиляє тендерні пропозиції, які треба було відхилити відповідно до закону (29);
- застосовує конкурентний діалог, торги з обмеженою участю або переговорну процедуру закупівлі на умовах, не передбачених законом (3);
- не виконує рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження (1);
- купує товари, роботи або послуги до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону (1).
Ще 12 штрафів через суд наклали тому, що замовники порушили строки оприлюднення інформації про закупівлі або зовсім її не оприлюднили.
Як ми бачимо, що аудитори активно користуються своїм новонабутим правом накладати штрафи за несуттєві порушення самостійно (550 штрафів). Водночас, якщо порівнювати кількість штрафів, які наклали через суд, то у 2019 році їх було більше, ніж за досліджуваний період (понад рік): 43 проти 34.
За невиконання рішення АМКУ до відповідальності поки притягнули лише одного замовника, хоча на можливість такого притягнення покладали великі надії, бо раніше, наприклад, зміни в ТД після відповідного рішення АМКУ замовники вносили більше, ніж у половині випадків.
Ефективність контролю у сфері публічних закупівель все ще потребує удосконалення. Для цього необхідна співпраця експертів у сфері, самої Держаудитслужби та Міністерства економіки України.
Автор статті – Анастасія Ференц
