Інтерв’ю Надії Бігун для журналу “Держзакупівлі”

11.01.2024 13:03
0
Поділитися на facebook
Поділитись
Group therapy Customizable Flat Illustrations _ Rafiki Style (1)

Заступниця міністра економіки Надія Бігун підбила підсумки минулого року та поділилася планами Міністерства у колонці для журналу «Держзакупівлі».

Підсумки 2023 року

Із 2022 року, попри повномасштабну війну, ми почали повертатися до цивілізованого способу закупівель — тендерів. Навіть прифронтові регіони, які мали право на прямі закупівлі, почали працювати в Prozorro. 

Висока турбулентність та невизначеність нашого життя в умовах повномасштабної війни навчила нас щодня бути готовими до будь-яких подій. Й інструменти закупівель мають забезпечувати максимальну гнучкість та супер швидкість. Тому ми не тільки спростили процедуру відкритих торгів, а й реалізували в Prozorro механізм конструктора, що закладає можливість і надалі гнучко адаптувати електронну систему закупівель до мінливих реалій.

В умовах обмежених ресурсів та браку людей ми почали більше цінувати час наших уповноважених осіб. Тому активний розвиток отримав інструмент Prozorro Маркет, за рахунок якого закупівлю понад 10 тисяч товарів можна зробити в рази швидше і простіше, аніж відкритими торгами. Та ще й в середньому на 15—20% дешеве, аніж за прямими договорами.

За 2023 рік стало однозначно зрозуміло, що Україна не відмовиться від свого шляху максимальної ефективності та прозорості під час витрачання публічних коштів і що платформа Prozorro стане інструментом, через який закуповуватимуться товари, роботи й послуги для відновлення нашої країни. Тому команда Prozorro розробила окремий модуль для закупівель за гроші і за правилами міжнародних фінансових організацій.

Що готує 2024 рік

Міністерство економіки України підготувало проєкт змін до Закону України «Про публічні закупівлі». Їх мета — гармонізувати українське закупівельне законодавство з європейськими директивами, а також перенести в регулярне законодавство ті ініціативи, які ми запровадили на час війни і які підтвердили свою ефективність. Тому до кінця наступного року мають з’явитися нові інструменти закупівель, що відповідають директивам, а саме:

  • динамічні системи закупівель (DPS);
  • торги з обмеженою участю (restricted tender);
  • зарезервовані контракти (reserved contracts) для соціально відповідального бізнесу, що готовий працевлаштовувати ветеранів;
  • архітектурні конкурси.

Будуть розширені можливості застосовувати інструменти нецінової оцінки пропозиції. Будуть перенесені правила виправлення будь-яких помилок протягом 24 годин. Залишиться можливість для учасників подавати пропозицію вище очікуваної вартості. Однієї пропозиції в тендері буде достатньо, щоб він відбувся.

Загалом нова редакція Закону цілком відповідає філософії стратегії розвитку закупівель, яку цими днями ухвалить уряд: закупівлі мають еволюціонувати в стратегічну функцію, що є партнером для інших функцій в державі. А це означає, що у закупівельників має з’явитися більше простору для прийняття рішень та більше складних інструментів для втілення різноманітних закупівельних стратегій.

Також зазнає покращень безпосередньо функціонал електронної системи закупівель. Вже в цьому році ми запустили в пілотному режимі функціонал електронних контрактів. Протягом 2024 року маємо в планах:

  • перевести в електронні поля більшу частину тендерної документації;
  • поширити функціонал електронних контрактів на більшість категорій закупівель;
  • диджиталізувати функціонал оскарження.

Як закупівельнику наблизити перемогу

Потреби безпеки і оборони фінансуються за рахунок податків і зборів, що ми збираємо всередині України. Тому взаємозв’язок дуже простий: що більше податків, то більше дронів, снарядів та систем ППО.

Збільшити обсяги надходження податків до бюджету ми, як закупівельники, можемо лише за рахунок збільшення споживання продукції, виготовленої в Україні.

Аналіз ринку завжди був ключовим у закупівлях. Сьогодні обов’язковою його складовою має стати аналіз пропозицій від українських постачальників та створення передумов залучення постачальників української продукції на тендер.

Ми маємо враховувати, що нині український виробник має нерівні умови з іноземцями. У наших виробників є повітряні тривоги, мобілізація працівників, брак фінансових ресурсів через високу вартість грошей, а інколи навіть обстріли та втрата майна. Проте саме ці виробники тримають нашу економіку на своїх плечах і наближають нашу перемогу. Тож ми як закупівельники маємо їм допомогти.

Із повною версією інтерв’ю можна ознайомитись за посиланням


Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку