Найчастіше замовники використовують підставу для застосування переговорної процедури, яка визначена в п.1 ч.2 ст. 40 Закону:
якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Але ця підстава викликає багато питань. Наприклад, до Мінекономіки за роз’ясненнями часто звертаються з питанням: “а чи можливо провести переговорну процедуру закупівлі після певних змін у тендерній документації?”
2 випадки змін у тендерній документації під час проведення переговорної процедури закупівлі:
- згідно з п.1 ч.2 ст.40 Закону,
- а також можливість наступного проведення переговорної процедури:
у тендерній документації були визначені умови оплати як стовідсоткова післяплата, а єдиний учасник переговорної процедури може надати послуги / виконати роботи / поставити товари лише на умовах передоплати;
при проведенні вдруге відкритих торгів було змінено мову, якою мають складатися тендерні пропозиції. Чи можна провести переговорну процедуру закупівлі, чи потрібно третій раз проводити відкриті торги?
Згідно з п.1 ч.2 ст.40 Закону, є три умови, які не повинні змінюватись у жодній закупівлі (при проведенні двох відкритих торгів та наступної за ними переговорної процедури закупівлі), за яких проведення переговорної процедури закупівлі на цій підставі є правомірним:
– предмет закупівлі;
– технічні та якісні характеристики;
– вимоги до учасника процедури закупівлі.
Далі детальніше розглянемо вказані умови.
Предмет закупівлі — товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з Законом, у тендерній документації зазначаються такі відомості:
інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація (у разі потреби — плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону, технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
Закон не містить визначення поняття «вимоги до учасника». Водночас, з аналізу листа Мінекономіки можна зробити висновок, що поняття «вимоги до учасника» охоплює:
- 1) п.2 ч.2 ст.22 Закону, де вказано, що у ТД зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв; підстави, встановлені статтею 17, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників встановленим критеріям і вимогам.
- 2) ч.3 ст.22 Закону, де зазначено, що ТД може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до ТД. Наприклад, інформація щодо наявності в учасника ліцензії тощо.
Отже, Закон України “Про публічні закупівлі” не містить обмежень щодо зміни умов розрахунків та мови, якою мають складатися тендерні пропозиції, у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п.1 ч.2 ст.40 Закону.
Але це теоретично. Практика ДАСУ та АМКУ є неоднаковою та непослідовною. А станом на листопад 2021 року практика з питання зміни мови, якою мають складатися тендерні пропозиції, відсутня.
Оскільки у Законі немає визначення поняття «вимоги до учасника», це дає певну невизначеність при зміні умов закупівлі, які не належать до предмета закупівлі, технічних та якісних характеристик та вимог до учасника. Адже АМКУ такі поняття, як «порядок здійснення розрахунків», «строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг», ототожнює з поняттям «вимоги до учасника».
Тому, щоб уникнути суперечностей при проведенні процедур закупівель, у Законі все ж слід визначити поняття «вимоги до учасника».
Автор статті – Володимир Маркович
