Чому економія тепла в масштабах однієї висотки не має сенсу

15.11.2021 10:12
0
Поділитися на facebook
Поділитись

Опалювальний сезон знову застав усіх зненацька. І маючи на початку листопада холодні батареї у деяких квартирах, ми вкотре задумалися про енергоефективність і погодне регулювання.


Хоча і влада, і споживачі нібито давно усвідомили: опалення — це найбільш витратна комунальна послуга, а вартість газу/електрики для індивідуального опалення буде тільки зростати. Та все ж українці у питаннях енергоефективності більше схильні до імпульсивних, а не системних дій. І саме через це страждають від власних хаотичних і «клаптикових» рішень, які, може, й дають ефект в одній точці, але намарне викидають зекономлене тепло в повітря в іншій.


Але навіть цьогоріч, коли «Нафтогаз» відпускає газ для населення за пільговою ціною (для індивідуального споживання та виробництва тепла на ТКЕ), а для комерційних споживачів ціна за кубометр вже перевищила позначку 30 грн, потенціал для зменшення платіжок на опалення саме за рахунок енергоефективних заходів — величезний.


Так, багато хто його вже реалізував, скориставшись програмою «теплих кредитів» для своїх помешкань. Деякі ОСББ отримали на це кошти з Фонду енергоефективності. Але таких наразі сотні, а не тисячі, на жаль. Тож це лише краплина в морі.


Та й самим лише утепленням будинку проблему не вирішити. Якщо не регулювати споживання, то утворюється перевитрата тепла, надлишок якого просто буде викинуто у повітря. Для індивідуальних будинків все просто — є великий вибір програматорів на котли. А для багатоповерхівок з централізованим теплопостачанням вже складніше: потрібен індивідуальний тепловий пункт з погодним регулюванням, який буде чітко відміряти потрібну кількість тепла з огляду на -3 °С чи +5 °С. І якщо такого теплопункту немає, то його потрібно будувати у комплексі з термомодернізацією. І це вже зовсім інший рівень витрат, на який зважиться далеко не кожне ОСББ.


Тепломодернізація окремих елементів системи не принесе результату, поки нею займатимуться окремі будинки, а ТКЕ лише відсторонено спостерігатимуть
А якщо ж окремі будинки влаштували собі погодне регулювання, а решта — ні, то система теплопостачання загалом від цього нічого не виграє. Зекономлене тепло просто перетече до сусідніх будинків без погодного регулювання і вже там буде перевитрата тепла. Тобто «знайшли» в одному місці, а втратили в іншому.
Теплокомуненерго, хоч і зіштовхуються останні 5−7 років з такими викликами, але досі не готові правильно відрегулювати системи теплопостачання у своїх містах. Скажу більше — вони не надто у цьому зацікавлені. Адже будь-який продавець більше перейматиметься про збільшення продажів свого товару, ніж про економію коштів споживача.

Тож, на жаль, тепломодернізація окремих елементів системи не принесе результату, поки нею займатимуться окремі будинки, а ТКЕ лише відсторонено спостерігатимуть. Кінцевою метою повинно стати зменшення енергоспоживання в усій системі теплозабезпечення. Неважливо — Київ це чи Чортків. Будь-яке централізоване теплопостачання запрограмоване так, що балансувати потрібно кожен його елемент у сукупності.

Тобто у ТКЕ повинна бути мотивація у налагодженні гідравлічних режимів. Але зазвичай тепловики — це локальна монополія, тож підвищити їхню відповідальність можна тільки одним способом — зобов’язати це робити. Як варіант: відкоригувати згідно з новими обставинами «Правила користування тепловою енергією», які не змінювалися з 2007 року. І безумовно, забезпечити ТКЕ фінансовим ресурсом для технічно правильного і своєчасного регулювання тепломереж. А це означає, що ці видатки теж мають закладатися в тариф.

Але, якщо говорити взагалі про ідеальну схему, то енергомодернізація житлового фонду має відбуватися так: ОСББ (чи інший Управитель) впроваджує енергоефективні заходи в будинку, інформуючи про це ТКЕ і отримуючи від нього технічні умови. Потім ТКЕ приймає об’єкт в експлуатацію і балансує загальну систему з урахуванням зменшення споживання тепла у цій конкретній точці мережі. Ось тоді можна позбутися енергетичного марнотратства.

Але це, звісно, в ідеальному світі, де немає затягувань з видачею ТУ, захмарної плати, затримок з кредитними коштами, не кажучи вже про різні корупційні складові тощо. Упевнений, що більшість ОСББ навряд чи б пройшли свій шлях енергозбереження, якби їм довелося брати і виконувати ТУ від тепловиків у нинішньому законодавчому полі.

Отже, повторюся, енергоефективність працює тільки в одному випадку — коли є правове (зобов’язання операторів мереж забезпечувати правильне регулювання систем ЦО) і фінансове (збалансовані тарифи і доступ до фондів енергоефективності) регулювання. Інакше жодні «теплі кредити» і державні Фонди не дадуть бажаного ефекту.
Тож при всій повазі до тих будинків, які утеплилися і мають погодне регулювання своїх систем ЦО, говорити про результати енергоефективності в масштабах держави — зарано. Тому що ваше зекономлене тепло все одно грітиме повітря, і за нього теж доведеться платити — або вашим сусідам, або й вам самим, як платникам податків до бюджету, який потім погасить різницю в тарифах для ТКЕ.

 

 

Автор статті – Євген Магльованний
Джерело


Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку