Актуальні питання щодо оскарження закупівель

31.08.2020 10:28
0
Поділитися на facebook
Поділитись
92243538_2699653296971853_2782757891453485056_o

     Нова редакція Закону “Про публічні закупівлі” повністю змінила підходи до механізму оскарження, які стали більш зрозумілі у використанні. Наведемо декілька таких підходів:

  • Якщо замовник зловживає правами та дискримінує учасника, то є повернення плати за скаргу у тих випадках, коли це рішення було прийняте органом оскарження щодо задоволення або часткового задоволення скарг.
  • Тепер встановлена не фіксована плата за скаргу, а тепер ціна залежить від очікуваної вартості предмета закупівлі та підстави, яка оскаржується.
  • Тепер у новій редакції Закону не можна відкликати скаргу. За скаргою, яка внесена до реєстру скарг і до якої сформована реєстраційна картка, має прийматися відповідне рішення органом оскарження.      
  • Оплатити скаргу можна тепер у декілька варіантів: онлайн-банкінг, інтернет-банкінг, відділення банку. При цьому електронною системою закупівель розраховується розмір плати автоматично. А на розгляд до органу оскарження надійдуть лише ті скарги, що оплачені суб’єктом оскарження.
  • Вирішено питання щодо оскарження за лотами, реєстраційні картки формуються окремо за кожним з них, завдяки чому замовник матиме змогу реалізувати в електронній системі закупівель рішення органу оскарження саме щодо оскаржуваного лота.

    А зараз ми перейдемо до запитань, які стосуються оскаржень закупівель. 

   Чим регулюється оскарження закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону?

   Оскарження закупівель, які були розпочаті до 19.04.2020 здійснюється відповідно до порядку, що діяв до введення в дію Закону №114, а розмір плати встановлюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 «Про встановлення розміру плати за подання скарги». Оскарження процедур закупівель, що були розпочаті після 19.04.2020 здійснюється відповідно до нової редакції Закону, статті 18, а розмір плати встановлюється згідно з постановою № 292.

    Яка вартість плати за скаргу?

    Так як ми писали вище, розмір плати тепер не фіксований, а залежить від певних факторів. Розмір плати за скаргу становить 0,3 % очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота), але не менш як 2 тис. гривень та не більш як 85 тис. гривень у разі оскарження тендерної документації та 0,6% очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини, але не менш як 3 тис. гривень та не більш як 170 тис. гривень, якщо оскаржуються прийняті рішення, дії чи бездіяльність замовника. Платити за подання скарги потрібно завчасно, враховуючи час міжбанківських переказів.

   У яких випадках здійснюється повернення плати за скаргу суб’єкту оскарження? 

   Плата повертається тільки у випадку задоволення або часткового задоволення скарги, або припинення її розгляду в разі, якщо замовник усунув свої порушення. Оплата має бути повернена протягом двох днів з дня оприлюднення в системі закупівель рішення органу оскарження. 

   Коли здійснюється перерахування плати за скаргу до державного бюджету?

   Плата за подання скарги перераховується до державного бюджету у таких випадках:

  • коли суб’єкт оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, 
  • у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення; 
  • скарга не відповідає вимогам частин другої — п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону; 
  • до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся;
  • відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з таких рішень; 
  • припинення розгляду скарги у разі, коли суб’єкт оскарження подав скаргу щодо того самого порушення, у тій самій процедурі закупівлі та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення або скарга не відповідає вимогам частин другої — п’ятої та дев’ятої статті 18 Закону та зазначені обставини були встановлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

     Плата має повернутися протягом двох робочих днів.

    Чи можна у період оскарження відмінити тендер чи визнати його таким, що не відбувся, відмінити переговорну процедуру?

    Не можна. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це орган оскарження та розмістити в електронній системі закупівель підтвердження.

    Який строк розгляду скарг органом оскарження?

    Строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів, але, якщо потрібно, може бути продовжений до 15 робочих днів.

    Як долучати матеріали до скарги?

    Орган оскарження розглядає скарги, які розміщені в електронній системі закупівель. Якщо суб’єкт вважає, що потрібно додати якісь матеріали до скарги, то він може це зробити не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку розгляду скарги органом оскарження. 

   Коли виконується рішення органу оскарження?

   Згідно Закону рішення органу оскарження набирає чинності з дня прийняття та є обов’язковими для виконання замовником. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

    Яка відповідальність за невиконання рішення органу оскарження?

    За невиконання рішень органу оскарження згідно Закону тягне за собою накладення штрафів на керівника замовника, який може сягати від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Чи може суб’єкт оскарження звернутись до суду?

   Звичайно, можна. Виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

 

   Матеріал взятий з infobox.prozorro.org

Поділитися на facebook
ПОДІЛИТИСЬ
0

КОМЕНТАРІ

Підписка на розсилку