Постійно діюча адміністративна колегія АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель розглянула скаргу Учасника (ТОВ “ФІРМА”ФЕДЕРАЛ”) щодо порушення Замовником (КОМУНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ “КОМПАНІЯ “ГОРСВЕТ”) порядку проведення Процедури закупівлі.
Скаржник зазначає, що відповідно до Документації тендерна пропозиція учасників повинна складатись, в тому числі з сканованої копії сертифікату на систему управління якістю учасника щодо відповідності вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги”, який підтверджує відповідність системи управління якістю (менеджменту) учасника, вимогам визначеного стандарту (або іншого аналогічного стандарту у сфері сертифікації діяльності підприємства) щодо сфери сертифікації (застосування. Дана вимога є незаконною та дискримінаційною по відношенню до Скаржника. Оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів ISO для здійснення господарської діяльності.
Сертифікація ISO не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 15 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”.
Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі.
Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація:
“Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”.
Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими.
У ході розгляду зазначеного питання встановлено наступне.
Скаржник не довів та документально не підтвердив неможливість виконати наведену вище умову Документації, а також не надав документального підтвердження, яким чином 6 наведена вище умова Документації порушує його права та законні інтереси, пов’язані з участю у Процедурі закупівлі, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.
