Сьогодні поговоримо про тему, яка може здатися складною, але насправді вона дуже важлива – моніторинг публічних закупівель. Цим займається Державна аудиторська служба України, або коротко ДАСУ.
Ви знаєте, що закупівлі бувають різні. Не лише великі, як, наприклад, відкриті торги з особливостями, а й простіші, як спрощені закупівлі або ті, що проводяться без використання електронної системи. ДАСУ слідкує за всіма!
Сьогодні хочемо звернути вашу увагу на цікавий кейс моніторингу закупівлі ремонту газового котла. Розповідаємо в чому суть.
Замовник, щоб відремонтувати газовий котел, уклав договір вартістю 150 тисяч гривень. Він просто опублікував звіт про це в системі, не проводячи торгів. І ДАСУ одразу зацікавилася, чому так відбулося. Пропонуємо розібратися разом.
Згідно з правилами, які діють зараз (Постанова Кабміну № 1178), для закупівель на поточний ремонт є свій поріг від 200 тисяч гривень. Якщо сума менша, можна обійтися без складних процедур. А для звичайних товарів і послуг цей поріг становить 100 тисяч.
Замовник, здавалося б, усе зробив правильно. 150 тисяч менше за 200, тож навіщо проводити торги? Він вважає, що це поточний ремонт, адже він просто лагодить котел.
Хто ж правий?
Спершу варто відповісти на питання, чи справді ремонт котла – це поточний ремонт у розумінні закону?
На перший погляд, так. Котел — це частина будівлі, його ремонт не змінює саму будівлю, а лише підтримує її в робочому стані. Закон про закупівлі прямо говорить, що поточний ремонт — це послуга. А обслуговування котла (почистити, замінити дрібну деталь) якраз і є такою послугою.
Тому замовник каже: «Я просто роблю поточний ремонт і не перевищив поріг у 200 тисяч!».
Але ДАСУ може мати іншу думку, оскільки це питання дуже делікатне. Іноді важко визначити, що є «послугою», а що «роботами», і чим поточний ремонт відрізняється від капітального.
Важливо! Цей випадок — чудова ілюстрація того, як важливо правильно класифікувати предмет закупівлі. Від цього залежить, які правила застосовувати.
Наша Анна Костирєва буде уважно стежити за цією історією, адже дуже цікаво дізнатися, хто ж все-таки переможе в цьому спорі — замовник чи ДАСУ. І обов’язково опублікує продовження на сайті, тож слідкуйте за оновленнями.
А щоб з визначенням предмета закупівлі у вас ніколи не виникало подібних проблем, радимо звертатися за допомогою до експертів нашої гарячої лінії: https://www.dzo.com.ua/info/contacts
Автор статті: Анна Костирєва, керівниця відділу по роботі із державними замовниками DZO
