Часто в закупівельників виникає питання, чи можуть одночасно діяти два договори, якщо їх укладають щодо одного предмета закупівлі та на однаковий строк дії. Замовники нерідко обережно ставляться до таких ситуацій, адже важливо уникнути порушень, що можуть призвести до відповідальності перед контролюючими органами. У цій статті Медіаресурсу професійних закупівель з’ясуємо, чи дійсно одночасна дія двох договорів є порушенням і в яких випадках це можливо.
Правова природа договору
Договір — це домовленість між двома або більше сторонами, за якою вони визначають свої права та обов’язки. Це закріплено в Цивільному та Господарському кодексах України. Істотними умовами договору є предмет, ціна, термін дії, а також будь-які інші умови, що сторони вважають важливими.
З точки зору Закону України «Про публічні закупівлі», договір — це угода між замовником і постачальником (виконавцем), укладена за результатами здійснення закупівлі, яка передбачає оплату за товари, роботи чи послуги. Тобто, цей договір регулює, що саме закуповується, хто постачальник (виконавець) і які зобов’язання мають сторони.
Чи можна укладати декілька договорів на один предмет закупівлі?
Так, закон не забороняє замовникам укладати кілька договорів на той самий предмет закупівлі, навіть якщо терміни їхньої дії збігаються. Така ситуація може виникнути, коли замовник стикається з додатковою потребою, яку не покриває попередній договір.
Приклад: Замовник уклав договір на закупівлю бензину на 2024 рік. Згодом було встановлено нове обладнання, яке збільшило потребу в обсягах пального. Оскільки існуючий договір не охоплює цей додатковий обсяг, замовник має право оголосити нову закупівлю для покриття додаткових потреб. У результаті можуть діяти два окремі договори: один забезпечуватиме початково запланований обсяг, а інший — покриватиме нові витрати, пов’язані з розширеними потребами.
Укладення другого договору в такій ситуації не суперечить вимогам Закону «Про публічні закупівлі», адже законодавство не містить обмежень щодо укладання додаткових договорів за наявності обґрунтованої потреби.
Бюджетне законодавство і реєстрація зобов’язань
Для замовників, які проводять платежі через Казначейство та реєструють бюджетні зобов’язання, обов’язковим є дотримання вимог Бюджетного кодексу України та Порядку реєстрації і обліку бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
Згідно з частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу, зобов’язання, що беруться без затверджених бюджетних асигнувань або з перевищенням встановлених бюджетних лімітів, не визнаються як бюджетні зобов’язання. Це означає, що якщо бюджетні асигнування не передбачають витрат на обидва договори, замовник не зможе зареєструвати нове зобов’язання.
Отже, для замовників важливо мати підтверджене фінансування на момент укладення кількох договорів, навіть якщо вони матимуть однаковий термін дії. Якщо ж замовник має належно затверджені асигнування, він зможе зареєструвати зобов’язання за всіма договорами. У разі відсутності затверджених видатків реєстрація фінансових зобов’язань за такими договорами (або хоча б за одним з них) стане неможливою.
Висновок
Укладання двох договорів щодо одного предмета закупівлі може бути правомірним, якщо вони відповідають вимогам Закону «Про публічні закупівлі» та Бюджетного кодексу. Для цього слід:
- Мати підтверджену потребу у додатковому обсязі.
- Забезпечити наявність бюджетних коштів для покриття нових зобов’язань.
- Зареєструвати обидва договори в органах Казначейства з дотриманням вимог бюджетного законодавства.
Таким чином, одночасна дія двох договорів є допустимою в окремих випадках, за умови, що це обґрунтовано з точки зору потреби та фінансування.
